ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВІ КРОВОВИЛИВИ В НЕОНАТОЛОГІЇ: ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ЛЕТАЛЬНИХ ВИПАДКІВ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 1
Abstract
<p><strong>Вступ. </strong>Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у дітей, що народжені передчасно, залишаються значимою проблемою неонатальних стаціонарів та відділень інтенсивної терапії всього світу. Частота розвитку ВШК ІІІ – ІV ступеню серед дітей з гестаційним віком менше 32 тижні становить 25 %, рівень смертності серед передчасно народжених малюків з ВШК IV ст. – до 60%. Попередні дослідження свідчать про сталі показники летальності новонароджених з важкими ВШК в Полтавській області упродовж 2009-2017 рр., вони залишаються досить високими як серед дітей з масою тіла при народженні <1000 г, так і серед дітей з вагою 1000-1499 г та значно вищими за показники розвинених країн світу. Незважаючи на чисельну кількість багатогранних клінічних досліджень, присвячених проблемі внутрішньошлуночкового крововиливу, досі залишаються не зрозумілими та дискусійними причини, фактори ризику, а також прогнозування летальних випадків у дітей, що народжені передчасно, з наявними ВШК важких ступенів.</p><p><strong>Мет</strong><strong>а</strong><strong> роботи</strong>: визначити достовірні фактори ризику виникнення летального випадку серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити прогностичну модель летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК.<strong></strong></p><p><strong>Матеріали та методи виконання.</strong> Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено дітей з ІІІ та ІV ступінь ВШК за класифікацією Papile під час нейросонографічного дослідження, проведеного до 3 доби життя. Група дослідження становила 76 передчасно народжених дітей: 40 немовлят (маса тіла при народженні 903,72±56,61 г; ГВ 26,15±0,34 тижні), які померли, та 36 немовлят (маса тіла 1187,3±58,0 г, ГВ 28,09±0,37 тижні), які вижили. Проведено визначення факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних випадків у новонароджених з ВШК. Для ідентифікації факторів, що достовірно асоціюються з розвитком ВШК у передчасно народжених, проведено простий логістичний регресійний аналіз, отримані дані стали грунтовним інструментом для розроблення прогностичної моделі з використанням множинного логістичного аналізу та подальшим оцінюванням операційних характеристик за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0.</p><p><strong>Результати дослідження. </strong>Передчасно народжені діти з ВШК, перебіг захворювання у яких завершився летальним випадком, мали значно менший гестаційний вік (р=0,001) та масу тіла при народженні (р=0,003), ніж передчасно народжені, які вижили. При проведенні простого регресійного аналізу виявлена наявність асоціацій між виникненням летального випадку та ГВ (ВШ=0,66; р=0,01); інтубацією трахеї (ВШ 0,4; р=0,055); введенням сурфактанту у пологовій залі (ВШ 0,16; р=0,025); сепсисом (ВШ 3,2; р=0,027), важким РДС (ВШ 8,1; р=0,001), набутим інфікуванням, про що свідчить зв’язок з рівнем СРБ (ВШ 2,45; р=0,072), кількістю лейкоцитів (ВШ 1,1; р=0,01) та тромбоцитів (ВШ 0,99; р=0,007) на 6 добу життя.</p><p>Побудована прогностична модель розвитку летальних випадків, у яку включено наступні змінні: інтубацію під час реанімації, важкий РДС, кількість лейкоцитів (х10<sup>9</sup>/л) та тромбоцитів (х10<sup>9</sup>/л) на 6 добу життя, має чутливість – 71,4 %, специфічність – 100,0 %, позитивне предиктивне значення – 100 %, негативне предиктивне значення – 76 % та площу під ROC-кривою – 0,9373.</p><p><strong>Висновки. </strong>Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (β=-4,16), наявність у дитини важкого РДС (β=4,4), рівень тромбоцитів (β=-0,02) та рівень лейкоцитів (β=0,11) на 6 добу після народження має високі операційні характеристики, що дозволяє рекомендувати до використання дану модель в практичній неонатології.</p>
Authors and Affiliations
O. Kovalоva, V. Pokhylko, N. Artyomova, Yu. Cherniavska, A. Slyusareva
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634167
- DOI 10.24061/2413-4260.IX.1.31.2019.2
- Views 115
- Downloads 0
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ ЛЕГЕНЬ ТА СЕРЦЯ У ЩУРЯТ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНУ УТРОБНУ ГІПОКСІЮ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
<p>В дослідах на місячних щурятах, котрі внутрішньоутробно перенесли експериментальну гіпоксію різного ступеня тяжкості показано, що тяжка утробна гіпоксія викликає в тканині легень гіпергідратацію аерогематичного бар’є...
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМИ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, НАРОДЖЕНИХ З ДЕФІЦИТОМ МАСИ ТІЛА
<p>При тривалому дефіциті йоду виникає недостатність синтезу тиреоїдних гормонів в організмі дівчини-підлітка. При недостатньому надходженні йоду в організм щитоподібна залоза дівчинки-підлітка реагує компенсаторним збі...
ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ З ПРИПИНЕННЯ СМЕРТЕЙ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯКІ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ, В РАМКАХ ГЛОБАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ООН «КОЖНА ЖІНКА, КОЖНА ДИТИНА»
<p>Обґрунтування пріоритетів Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров'я та ВООЗ щодо п...
Місцева зволожуюча терапія у дітей з атопічним дерматитом – запорука успішного протирецидивного лікування
<p><strong>Резюме.</strong></p><p>У даній статті описуються підходи до ведення дітей з атопічним дерматитом (АД) різного ступеню тяжкості, а саме можливості застосуванні немедикаментозних засобів (зволожуючих засобів, в...
РОЛЬ ДЕФІЦИТУ ВІТАМИНУ D В ЕТІОПАТОГЕНЕЗІ РОЗЛАДІВ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ
<p><strong><span lang="UK">Резюме. </span></strong><span lang="UK">У статті обговорюються сучасні дані щодо ролі вітаміну </span><span lang="EN-US">D</span><span lang="UK">у розвитку дитини, впливу системи вітаміну </spa...