ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА ПОЖИВНІСТЬ ЛИСТОСТЕБЛОВОЇ МАСИ
Journal Title: Агробіологія - Year 2018, Vol 1, Issue 138
Abstract
Представлено результати наукових досліджень щодо кормової оцінки листостеблової маси конюшини лучної на зелений корм та ячменю ярого (зерно + солома) залежно від норм висіву покривної культури, обробітку ґрунту та удобрення. Встановлено, що максимальний вихід кормових одиниць у перший рік життя конюшини лучної з урахуванням урожайності ячменю + соломи забезпечив варіант плоскорізного обробітку ґрунту з удобренням 6,23 т/га за норми висіву покривної культури 3,8 млн шт./га. За виходом кормових одиниць і перетравного протеїну в середньому за три роки життя конюшини лучної перевагу мали удобрені варіанти (без покриву) за плоскорізного обробітку ґрунту. На другому році життя ці варіанти у сумі за два укоси забезпечили вихід 12,1 т/га кормових одиниць та 1,72 т/га перетравного протеїну. Найменший вихід перетравного протеїну 0,52–0,59 т/га забезпечив травостій третього року життя конюшини лучної на варіантах без добрив за норми висіву покривної культури 5 млн шт./га. Якість травостою конюшини лучної першого та другого років використання залежала, у першу чергу, від удобрення та норми висіву покривної культури. Так, у перший рік використання (другий рік життя) вміст перетравного протеїну у кормовій одиниці конюшини лучної на удобрених ділянках становив за обох способів обробітку ґрунту 137,3–141,4 г, що на 7,2–8,5 г більше порівняно з варіантом без добрив. Поживність травостою другого року використання (третій рік життя) була найкращою і знаходилася в межах від 147,5 (без добрив) до 160,0 г (N60P60K60) перетравного протеїну.
Authors and Affiliations
С. В. СТОЦЬКА, В. В. МОЙСІЄНКО, В. З. ПАНЧИШИН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP608844
- DOI -
- Views 47
- Downloads 0
АДАПТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНИХ НОМЕРІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ, ОТРИМАНИХ ВІД СХРЕЩУВАННЯ РІЗНИХ ЕКОТИПІВ, ЗА КІЛЬКІСТЮ КОЛОСКІВ В ГОЛОВНОМУ КОЛОСІ
Висвітлено особливості формування кількості колосків в головному колосі у селекційних номерів пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування різних екотипів в контрастні за гідротермічними показниками роки досліджень....
ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ ТА ШИРИНИ МІЖРЯДЬ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФЕНХЕЛЯ ЗВИЧАЙНОГО
Метою дослідження було вивчення впливу строків висаджування розсади фенхеля звичайного, оптимального розміщення її на площі на формування продуктивної маси. Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в 2017–201...
БІОЛОГІЧНІ І АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ СТЕВІЇ МЕДОВОЇ (Stevia rebaudiana Bertoni) В ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ
Теоретично обґрунтовано і практично доведено необхідність вирощування стевії медової в Лісостепу і Степу України. На основі аналізу біологічних особливостей, адаптивного потенціалу й сортів розроблено способи розмноження...
ОСНОВНІ ПІДХОДИ У ФОРМУВАННІ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ АГРОНОМІВ – ФАХІВЦІВ З ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
Обґрунтована необхідність підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері органічного сільського господарства. Висвітлено процес формування знань у майбутніх агрономів в області органічного землеробства. Представлений на...
WINTER BARLEY SELECTION IN STEADY GRAIN PRODUCTION PROVISION IN THE CENTRAL FOREST-STEPPE OF UKRAINE
Ідентифікація генетичної стабільності та адаптації сортів рослин, у тому числі й ячменю озимого, дуже важливі для селекційних програм. Наведено результати багаторічних (2003/2004 – 2015/2016 рр.) досліджень ячменю озимог...