ВПЛИВ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ФОРМУВАННЯ САЛОННИХ ТАНЦІВ В УКРАЇНІ (ХІХ – поч. ХХ СТ.)
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2018, Vol 0, Issue 38
Abstract
<strong>Мета статті.</strong> Дослідити та проаналізувати розвиток салонних танців в Україні ХІХ – поч. ХХ ст. у контексті впливу західноєвропейської хореографічної культури; розглянути передумови виникнення і розвиток салонної культури на території українських земель та виконання танців відповідно регіональним особливостям. <strong>Методи дослідження</strong> складають принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності та плюралізму; а для досягнення мети використано методи: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. <strong>Наукова новизна.</strong> Проведено мистецтвознавче дослідження особливостей салонних танців в Україні ХІХ – поч. ХХ ст. у контексті впливу західноєвропейської хореографічної культури; досліджено територіальні тенденції розвитку салонної культури; розглянуто та проаналізовано техніку виконання салонних танців на території Наддніпрянщини, Буковини, Галичини та Закарпаття, а також особливості танцювального етикету української еліти. <strong>Висновки.</strong> Внаслідок проведеного мистецтвознавчого дослідження особливостей салонних танців на території України ХІХ – поч. ХХ ст., у контексті впливу західноєвропейської хореографічної культури доведено, що на поч. ХІХ ст. на території Наддніпрянщини, Буковини, Галичини та Закарпаття було репрезентовано більшість аспектів європейського культурного устрою (театральні вистави, бали, танцювальні, музичні, літературні вечори тощо); салонна культура, передусім хореографічна, набула особливого розвитку в середині ХІХ ст.; салонні танці в Україні були представлені найпопулярнішими танцями західноєвропейської еліти – Котильйон, Кадриль, Лансьє, Вальс, Мазурка, Полька, Лендер, Краков’як та ін.; на території Наддніпрянської України хореографічні традиції салонних танців виражалися в симбіозі російської та європейської танцювальної лексики; виконання салонних танців не передбачало володіння танцювальними парами бездоганною хореографічною технікою, проте вимагало беззаперечного дотримання правил танцювального етикету.
Authors and Affiliations
Svitlana Yefanova, Liudmyla Bakalo
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539811
- DOI 10.31866/2410-1176.38.2018.141757
- Views 40
- Downloads 0
АНСАМБЛЬ «ЧЕРВОНА РУТА»: ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті досліджено творчість ансамблю «Червона рута». Проаналізовано діяльність ансамблю «Червона рута» в розрізі традицій української естради та популярної музики.
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНА ТА УТИЛІТАРНА СКЛАДОВІ ФЕШН ПРОЕКТУ
Стаття присвячена актуальній проблемі пошуку узагальненої методики художнього проектування сучасного одягу, здатної забезпечити органічну інтеграцію художньо-естетичних та утилітарних складових фешн-проекту. Приведено ст...
ДОЛЯ УЧНІВ ЛЕСЯ КУРБАСА, ЯКІ ПЕРЕЙШЛИ З ТЕАТРУ ДО КІНЕМАТОГРАФА (ДР. ПОЛ. 30-Х РР. ХХ СТ.)
У цій статті досліджено життєвий і творчий шлях у 30-х рр. ХХ ст. учнів Леся Курбаса по мистецькому об’єднанню «Березіль», які перейшли працювати з театру до кінематографа – Гната Ігнатовича, Фавста Лопатинського, Бориса...
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСОНОФІКОВАНИЙ ОБРАЗ ВЕДУЧОГО ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА УСПІХУ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПРОГРАМИ
Розглянуто інформаційний жанр інтерв’ю, в якому персоніфікація інформації невід’ємна від особистості. Лише завдяки процесу індивідуального переосмислення вона в тому чи іншому вигляді потрапляє до глядача. Саме від цього...
ANCIENT ROMAN TRADITIONS IN THE DECORATION OF ENVIRONMENT
The article describes the evolution of the existence of the Roman traditions in the decoration of environment. Inherited from the Greeks, the ideas of humanism are claimed to have contributed to awakening the personality...