ВХОДЖЕННЯ ПОСТНЕКЛАСИЧНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПОНЯТТЯ “ХАОС” В ОСВІТНЮ СФЕРУ: СОЦІАЛЬНО– ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2019, Vol 12, Issue 4
Abstract
Актуальність дослідження. Складність, мінливість та хаотичність сучасного світу вже стали такими його постійними і відомими ознаками, які не мають заперечення як у вчених, так і у філософів, психологів, соціологів та ін. Дійсно розвиток постнекласичного природничого знання доказав існування складних і хаотичних процесів у природному світі, а сучасні гуманітарні розвідки підтвердили хаотизацію різних сторін культурного, соціального та психологічного буття людини. Постановка проблеми. Теорія хаосу, яка вже найшла певне місце у природничому знанні, та була прийнята у сфері соціальних наук, поступово набуває соціально–філософське значення і розповсюджується в освітньому просторі. Але її застосування в освіті ще потребує подальшого розгляду та дискусій, оскільки вона має як своїх прихильників, які демонструють аргументи на її захист, так і опонентів, які мають доречні зауваження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значущість синергетичного підходу у освітній сфері вже має певну традицію в українській гуманітаристиці, що розглянута та обґрунтована в працях сучасних українських педагогів, філософів, психологів та ін. До числа яких належать В. Андрущенко, Л. Горбунова, І. Добронравова, І. В. Єршова– Бабенко, Н. Кочубей, В. Кремень, С. Клепко, В. Лутай, М. Ожеван та ін. Постановка завдання. Здійснити аналіз застосування теорії хаосу в освітньому просторі та виявлення її соціально– філософського значення, що дає можливість розглядати освітній процес з позицій невизначеності, нелінійності та сприяє вирішенню проблеми соціалізації особистості. Виклад основного матеріалу. В статті пропонується застосування теорії хаосу в освітній сфері, що дозволить розширити методологічний арсенал синергетики в освітньому просторі та у соціальній філософії, відкриє нові можливості для розуміння освітнього процесу з позицій самоорганізації і нелінійності, а також допомагає вирішенню проблеми соціалізації особистості. Висновки. Поняття “хаос”, яке вже має застосування у постнекласичній науковій думці, може бути впровадженим також і у освітній простір. Його впровадження сприятиме новому погляду на освітній процес як такий, що має відкритий характер та є чутливим до змінення початкових умов. Також впровадження поняття “хаос” має соціально–філософське значення, яке полягає у тому, що формування і розвиток людини постає як складний самоорганізаційний процес, що має часом непередбачувані наслідки.
Authors and Affiliations
Hanna Seliverstova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP558810
- DOI 10.33930/ed.2019.5007.12(4)-3
- Views 90
- Downloads 0
ЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
Актуальність теми дослідження. Динамічність, яка сьогодні прослідковується у всіх сферах життєдіяльності сучасного суспільства в Україні, викликана об’єктивними чинниками модернізації і реформування політичного, економіч...
ЕЛІТНЕ ЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Актуальність теми дослідження. Зростання впливу особистості на різні сфери життя обумовлене рівнем отриманого нею знання. Йдеться про знання досконалої якості, або елітне знання, на основі якого формується творча, продук...
КОНСТРУКТИВІСТСЬКА ПАРАДИГМА ЯК ФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Актуальність теми дослідження. Науковий істеблішмент проявляє інтерес до процесів трансформації інституту освіти та надають поштовх до методологічного пошуку та встановлення чинників, що слугують мірилом дискурсивної узг...
«ХМАРНІ» ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ
Актуальність теми дослідження обумовлена нагальною суспільною потребою в застосуванні надсучасних методів інформаційного управління задля відповідності вимогам часу, трансформаційним процесам та якісним реформаціям розв...
АЛЬТЕРНАТИВНА ОСВІТА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКООСВІТНЬОГО ДИСКУРСУ
Актуальність дослідження. Планомірне навчання, спрямоване на задоволення освітніх потреб громадян, окремих соціальних, професійних груп є результатом збільшення освітнього потенціалу суспільства. На відміну від академічн...