Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу

Abstract

Метою нашої роботи було дослідити взаємозв’язок стану гідратації, визначеного за допомогою біоімпедансометрії, з біомаркерами окидативного стресу та адекватністю перитонеального діалізу (ПД). Методи. У обсерваційне дослідження випадок-контроль залучено 85 ПД пацієнтів з 2 діалізних центрів Україні. Серед обстежених пацієнтів було 56/85 (65,9%) чоловіків і 29/85 (34,1%) жінок. Усі пацієнти лікувались ПД більше 3 місяців (медіана 25,4 [14,0-49,5] місяців). Середній вік становив 48,8 ± 12,5 років. Показники складу тіла вимірювали за допомогою багаточастотного біоімпедансу (BCM®, Fresenius Medical Care, Німеччина). Гіпергідратацією вважали OH / ECW> 15%. Концентрацію малонового діальдегіду в сироватці крові (МДАс) і еритроцитах (МДАе) визначали у якості маркера перекисного окислення ліпідів. Визначали, також, концентрації церулоплазміну (ЦП), трансферину (Тф) і сульфгідрильних груп (SH-груп) у крові та сумарну активність пероксидази в еритроцитах (СПА). Крім того, для визначення інтраперитонеальної індукції оксидативного стресу ми вивчали МДА та СПА у ексфузаті пацієнтів. Результати. Серед 85 учасників ПД було 38 (44,7%) пацієнтів у еуволемічному стані та 47 (55,3%) гіпегідратованих хворих. У ПД пацієнтів з гіперволемією визначено достовірне підвищення МДА у сироватці крові та у уксфузаті (р = 0,01 і р = 0,001 відповідно), тоді як концентрації ЦР сироватки та СПА ексфузату були значно зниженими (р = 0,008 і р = 0,04 відповідно). Крім того, ECW мав зворотній кореляційний зв’язок з SH-групами (r = -0,37; p = 0,003) та MDA сироватки (r = -0,48; p = 0,004). Ввідношення шансів зниження адекватності методу протягом року лікування ПД було у 3,6 разів вищим у пацієнтів з гіпергідратацією, ніж у нормоволемічних хворих: OR = 3,6 (95% ДІ 1,3-10,3; р = 0,01). Висновки. Гіпергідратація, визначена за допомогою біоімпедансометрії, сприяє підвищенню інтенсивності системних й інтраперитонеальних оксидативних процесів, що може бути одним з можливих пояснень зниження адекватності методу ПД.

Authors and Affiliations

N. M. Stepanova, L. V. Korol, O. Burdeyna, L. Snisar

Keywords

Related Articles

СУДИННИЙ ЕНДОТЕЛІАЛЬНИЙ ФАКТОР РОСТУ ТА HLA-ФЕНОТИП У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ

Цель работы – установить особенности сывороточных уровней VEGF у больных хроническим гломерулонефритом с нефротическим синдромом и ассоциативные связи с HLA для определения дополнительных предикторов течения заболевания....

Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу

Метою нашої роботи було дослідити взаємозв’язок стану гідратації, визначеного за допомогою біоімпедансометрії, з біомаркерами окидативного стресу та адекватністю перитонеального діалізу (ПД). Методи. У обсерваційне досл...

Використання подвійного J-стенту у реципієнтів ниркового трансплантату: звіт про когорту одного центру

Трансплантація нирок є методом вибору для лікування термінальної стадії хронічної хвороби нирок. Подвійний J стент зазвичай використовується під час трансплантації нирок. Частота урологічних ускладнень коливається в межа...

Лікування інфекцій сечової системи в умовах зростаючої антибіотикорезистентності: AntimicrobialStewardshipprogram

Лікування інфекцій сечової системи лімітується формуванням стійкості до антибактеріальних препаратів. Згідно звіту CDC у США реєструється близько 2 млн інфекцій та 25,000 смертельних випадків внаслідок антибіотико-резист...

Peculiarities of phenotypes of patients with pyelo- and glomerulonephritis by HLA distribution analysis

Studies devoted to the role of human leucocyte antigens (HLA) in pathogenesis of chronic kidney disease (CKD) have demonstrated the associative links of the HLA antigens, which stipulate the relative and attributive risk...

Download PDF file
  • EP ID EP665249
  • DOI 10.31450/ukrjnd.2(62).2019.02
  • Views 51
  • Downloads 0

How To Cite

N. M. Stepanova, L. V. Korol, O. Burdeyna, L. Snisar (2019). Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу. УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ, 2(62), 10-17. https://europub.co.uk/articles/-A-665249