Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу
Journal Title: УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ - Year 2019, Vol 2, Issue 62
Abstract
Метою нашої роботи було дослідити взаємозв’язок стану гідратації, визначеного за допомогою біоімпедансометрії, з біомаркерами окидативного стресу та адекватністю перитонеального діалізу (ПД). Методи. У обсерваційне дослідження випадок-контроль залучено 85 ПД пацієнтів з 2 діалізних центрів Україні. Серед обстежених пацієнтів було 56/85 (65,9%) чоловіків і 29/85 (34,1%) жінок. Усі пацієнти лікувались ПД більше 3 місяців (медіана 25,4 [14,0-49,5] місяців). Середній вік становив 48,8 ± 12,5 років. Показники складу тіла вимірювали за допомогою багаточастотного біоімпедансу (BCM®, Fresenius Medical Care, Німеччина). Гіпергідратацією вважали OH / ECW> 15%. Концентрацію малонового діальдегіду в сироватці крові (МДАс) і еритроцитах (МДАе) визначали у якості маркера перекисного окислення ліпідів. Визначали, також, концентрації церулоплазміну (ЦП), трансферину (Тф) і сульфгідрильних груп (SH-груп) у крові та сумарну активність пероксидази в еритроцитах (СПА). Крім того, для визначення інтраперитонеальної індукції оксидативного стресу ми вивчали МДА та СПА у ексфузаті пацієнтів. Результати. Серед 85 учасників ПД було 38 (44,7%) пацієнтів у еуволемічному стані та 47 (55,3%) гіпегідратованих хворих. У ПД пацієнтів з гіперволемією визначено достовірне підвищення МДА у сироватці крові та у уксфузаті (р = 0,01 і р = 0,001 відповідно), тоді як концентрації ЦР сироватки та СПА ексфузату були значно зниженими (р = 0,008 і р = 0,04 відповідно). Крім того, ECW мав зворотній кореляційний зв’язок з SH-групами (r = -0,37; p = 0,003) та MDA сироватки (r = -0,48; p = 0,004). Ввідношення шансів зниження адекватності методу протягом року лікування ПД було у 3,6 разів вищим у пацієнтів з гіпергідратацією, ніж у нормоволемічних хворих: OR = 3,6 (95% ДІ 1,3-10,3; р = 0,01). Висновки. Гіпергідратація, визначена за допомогою біоімпедансометрії, сприяє підвищенню інтенсивності системних й інтраперитонеальних оксидативних процесів, що може бути одним з можливих пояснень зниження адекватності методу ПД.
Authors and Affiliations
N. M. Stepanova, L. V. Korol, O. Burdeyna, L. Snisar
Keywords
Related Articles
- EP ID EP665249
- DOI 10.31450/ukrjnd.2(62).2019.02
- Views 66
- Downloads 0
Півсторіччя IgA нефропатії: досягнення, розчарування та проблеми
IgA-нефропатія є найпоширенішим гломерулонефритом у всьому світі. На IgA-нефропатію в основному страждають діти та молоді люди працездатного віку, що призводить до необхідності високовартіс- них витрат на лікування нирко...
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ТЕЧЕНИЯ НЕФРОТИЧЕСКОГО СИНДРОМАУДЕТЕЙ: МУЛЬТИМАРКЕРНАЯ ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ КАСКАДНАЯ СИСТЕМА
Цель исследования: изучить возможность использования результатов разных диагностических тестов у детей с нефротическим синдромом (НС) в процессе наблюдения в качестве прогностических маркеров. Материалы и методы. Операц...
THE ASSOCIATION OF DYSLIPIDEMIA WITH INTRAPERITONEAL INFLAMMATION AND PERITONEAL DIALYSIS TECHNIQUE SURVIVAL
The aim of the study was to determine the relationship between the dyslipidemia, intraperitoneal inflammation and peritoneal dialysis (PD) survival. Patients and methods. A total of 40patients with end-stage renal disea...
ОЦІНКА ЗМІН РІВНЯ САТУРАЦІЇ КРОВІ В ПАЦІЄНТІВ НА ПРОГРАМНОМУ ГЕМОДІАЛІЗІ
У пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН), які знаходяться на амбулаторному лікуванні програмним гемодіалізом, наявні ризики розвитку інтрадіалізної хронічної гіпоксемії, що виникає під час пр...
Peculiarities of phenotypes of patients with pyelo- and glomerulonephritis by HLA distribution analysis
Studies devoted to the role of human leucocyte antigens (HLA) in pathogenesis of chronic kidney disease (CKD) have demonstrated the associative links of the HLA antigens, which stipulate the relative and attributive risk...