ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛЬЄРІВ ДЛЯ РАТИЧНИХ ARTIODACTYLA НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Journal Title: Науковий вісник НЛТУ України - Year 2018, Vol 28, Issue 2

Abstract

Досліджено стан вольєрного господарства Житомирської області. На 01.03.2018 р. на території області мисливське господарство веде 91 користувач, в 11 з них функціонують вольєри. Їх загальна площа становить 941,7 га. Порівняно з 2007 р. площа вольєрів зросла у 8 разів. Найбільшими у регіоні є вольєри ТОВ "Камія Плюс" (500,0 га) та СФГ "Земля Полісся" (228,0 га). Серед державних підприємств найбільші вольєри функціонують у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще три вольєри можна вважати (для Житомирської обл.) середніми, а саме: вольєр ТОВ "МК "Хантер" (40,0 га), ТОВ "УТМР" (29,0 га) та Житомирської ОО УТМР (12,0 га). Упродовж 2007–2017 рр. загальна площа вольєрів області істотно зросла. У 2007 р. вона становила 120,0 га, а на початок 2018 р. – 941,7 га. Завдяки будівництву у 2011 р. вольєра ТОВ "Камія Плюс" їх площа зросла більш ніж удвічі. На початку ХХІ ст. на території області існувало 4 вольєри (ДП "Баранівське ЛМГ", ДП "Радомишльське ЛМГ", СФГ "Земля Полісся" та МГ "В'юнки"), в яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. У 2017 р. чисельність основного поголів'я ратичних становила уже 561 особину 6 видів (Cervus elaphus (29,6 %), Sus scrofa (20,0 %), Dama dama (19,3 %), Ovis ammon (18,2 %), Cervus nippon (8,2 %), Capreolus capreolus (4,8 %)). Якщо у 2013 р. більше половини всього поголів'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки – у 2016 р. – її частка становила вже 40,0 %, а у 2018 р. – тільки 20,0 %. Натомість частка Cervus elaphus за останні три роки у вольєрах зросла від 15,3 % до 29,6 %.

Authors and Affiliations

О. Л. Кратюк, А. І. Гузій, В. П. Власюк, Л. В. Бездітко

Keywords

Related Articles

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОБ'ЄКТА КЕРУВАННЯ ЗА ПЕРЕХІДНИМИ ФУНКЦІЯМИ ЗАМКНУТОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Проаналізовано активні методи ідентифікації в замкнутій системі автоматичного регулювання та досліджено метод ідентифікації об'єкта керування за двома перехідними функціями системи регулювання зі завадами. Першу перехідн...

ПЕРВИННЕ ІНТРОДУКЦІЙНЕ ОЦІНЮВАННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ВИДІВ РОДУ LUPINUS В УМОВАХ ПОДІЛЛЯ

Наведено результати первинного інтродукційного випробування квітниково-декоративних рослин, що належать до представників роду Lupinus L. в умовах Поділля. Проаналізовано видовий склад роду Lupinus та визначено перспектив...

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАЦІОНАРНОСТІ

Розглянуто сутність та особливості застосування імітаційного моделювання під час аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів країни. Розглянуто та проаналізовано низку сучасних імітаційних (когнітив...

МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ У 3D СТРУКТУРАХ ІЗ ТОНКИМИ ЧУЖОРІДНИМИ ВКЛЮЧЕННЯМИ

Нерівномірне нагрівання − один із факторів, що спричиняють деформації та напруження у пружних конструкціях. Якщо з підвищенням температури ніщо не перешкоджає розширенню структури, то вона деформуватиметься і жодних напр...

ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА СОЗОФЛОРИ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ

Наведено інформацію про таксономічну структуру созофлори Державного дендрологічного парку "Олександрія", яка сформована автохтонними та інтродукованими видами судинних рослин і нараховує 390 видів, що мають офіційний ста...

Download PDF file
  • EP ID EP281570
  • DOI 10.15421/40280208
  • Views 85
  • Downloads 0

How To Cite

О. Л. Кратюк, А. І. Гузій, В. П. Власюк, Л. В. Бездітко (2018). ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛЬЄРІВ ДЛЯ РАТИЧНИХ ARTIODACTYLA НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Науковий вісник НЛТУ України, 28(2), 50-53. https://europub.co.uk/articles/-A-281570