ХРОНОНЕОНАТОЛОГІЯ: БІОРИТМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 2
Abstract
<p>Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають "біологічним годинником".</p><p>В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму.</p><p>За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд.</p><p>Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфатоксимелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду.</p><p>Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду.</p><p>У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи.</p><p>Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів.</p><p>Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс.</p><p>Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері.</p><p>Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених.</p><p>Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.</p>
Authors and Affiliations
V. Pishak, M. Ryznychuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634626
- DOI 10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.12
- Views 100
- Downloads 0
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМИ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, НАРОДЖЕНИХ З ДЕФІЦИТОМ МАСИ ТІЛА
<p>При тривалому дефіциті йоду виникає недостатність синтезу тиреоїдних гормонів в організмі дівчини-підлітка. При недостатньому надходженні йоду в організм щитоподібна залоза дівчинки-підлітка реагує компенсаторним збі...
КЛІНІЧНІ ПІДХОДИ ДОПРОФІЛАКТИКИ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ: ЄВРОПЕЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО 2018 РОКУ
<p>У статті представлено огляд даних Європейського керівництва (2018) щодо профілактики атопічного дерматиту у дітей. Рекомендації було розроблено як спільний міждисциплінарний європейський проект, включаючи лікарів усіх...
ГІСТЕРОСКОПІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ АНОМАЛІЙ РОЗВИТКУ МАТКИ У ПАЦІЄНТОК З НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ
<p><strong>Вступ. </strong>Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушен...
ВПЛИВ ВІРУСНИХ АСОЦІАЦІЙ НА РОЗВИТОК ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ
Достовірність канцерогенного впливу вірусу папіломи людини (ВПЛ) на епітелій шийки матки на сьогоднішній день уже не викликає сумнівів. Міжнародне агенство по дослідженню раку (IARC) офіційно оголосило ВПЛ 16 та 18 типів...
Ефективність раннього застосування тривалентного заліза з метою профілактики анемії у недоношених новонароджених. Огляд міжнародного досвіду.
<p class="21">Проведено дослідження ефективності<strong> </strong>раннього<strong> </strong>використання для профілактики анемії у недоношених гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза (ГПК Fe<sup>3+</sup>...