ХРОНОНЕОНАТОЛОГІЯ: БІОРИТМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО

Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 2

Abstract

<p>Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають "біологічним годинником".</p><p>В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму.</p><p>За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд.</p><p>Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфатоксимелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду.</p><p>Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду.</p><p>У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи.</p><p>Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів.</p><p>Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс.</p><p>Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері.</p><p>Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених.</p><p>Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.</p>

Authors and Affiliations

V. Pishak, M. Ryznychuk

Keywords

Related Articles

DEVELOPMENT OF HEALTHY CHILDREN OF EARLY AND PRESCHOOL AGE IN KHARKIV: I STAGE

<p><strong>Summary.</strong><strong></strong></p><p>Physical activity and games are very important for normal development of abilities of the child, as they lay the foundation for the future abilities of the child to rea...

Н.PYLORI-АСОЦІЙОВАНА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ: ВЛАСНІ КЛІНІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

<p>У статті наведено дані літератури за останні 10 років, присвячені проблемі інфікування гелікобактеріозом у дітей раннього віку. Також представлені результати власного клінічного спостереження за двома немовлятами, хво...

ІНФАНТИЛЬНА ЛОБАРНА ЕМФІЗЕМА

<p>Інфантильна лобарна емфізема  – це достатньо рідкісне захворювання, яке може перебігати драматично, але й може мати хронічний непомітний перебіг. В літературі використовується також ряд інших, часто подібних  термінів...

ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ КАРДІОВАСКУЛЯРНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ГІПОКСИЧНОМУ УРАЖЕННІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

<p>Резюме. Проблема гіпоксії протягом багатьох років є надзвичайно актуальною для патофізіологів і клініцистів з точки зору механізмів розвитку різних патологічних станів. Стаття присвячена встановленню ланок патогенезу...

Ефективність раннього застосування тривалентного заліза з метою профілактики анемії у недоношених новонароджених. Огляд міжнародного досвіду.

<p class="21">Проведено дослідження ефективності<strong> </strong>раннього<strong> </strong>використання для профілактики анемії у недоношених гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза (ГПК Fe<sup>3+</sup>...

Download PDF file
  • EP ID EP634626
  • DOI 10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.12
  • Views 92
  • Downloads 0

How To Cite

V. Pishak, M. Ryznychuk (2019). ХРОНОНЕОНАТОЛОГІЯ: БІОРИТМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО. Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina, 9(2), 78-83. https://europub.co.uk/articles/-A-634626