ХУДОЖНЯ МОВА ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (Н. С. Голікова. Мова художньої прози Павла Загребельного: від слова до концепту : Монографія. – Дніпро : Акцент ПП, 2018. – 432 С.)
Journal Title: Лінгвістичні дослідження - Year 2018, Vol 0, Issue 49
Abstract
Мова художнього тексту з часів прописаної Олександром Потебнею теорії словесності є досить привабливим об’єктом для лінгвістів. Видатний мовознавець заклав підвалини розуміння художньої мови як особливого способу мислення (конкретно-чуттєвого, образного), що виформовується в надрах художньої свідомості (колективної чи індивідуальної) з її світоглядно-естетичними настановами й цінностями, а головне — лінгвоментальним досвідом автора й читача у процесі творення/сприймання асоціативно-образної інформації. Таке розуміння художньої мови забезпечило їй дослідницько-методологійну позачасовість: кожна наукова парадигма привносить щось нове й суттєве в осмислення цього феномену.
Authors and Affiliations
К. Ю. Голобородько
Keywords
Related Articles
- EP ID EP510351
- DOI 10.5281/zenodo.2480451
- Views 145
- Downloads 0
СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОРІВНЯНЬ З ОРУДНИМ ВІДМІНКОМ У ТВОРАХ В. СТУСА
Стаття присвячена розгляду компаративем з орудним відмінком, окреслено основні диференційні ознаки категорії порівняльної модальності в межах предикативних синтаксичних одиниць, визначено семантичну й граматичну своєрідн...
ЛІТУРГІЙНА ЛЕКСИКА В СТАРОУКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ: СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ РЕЦЕПЦІЇ
Стаття присвячена вивченню літургійної лексики в староукраїнській лексикографії кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. в аспекті специфіки перекладацької рецепції церковнослов’янської лексичної спадщини. Показано, що автор...
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ ПЕРЕТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
У статті визначаються теоретичні засади вивчення концепту ПЕРЕТВОРЕННЯ в українській мові. Аналізується сучасна термінологічна ситуація щодо дослідження концептів як феноменів комунікації, когніції та культури, деталізує...
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНИМ КОМПОНЕНТОМ У ТЕКСТАХ Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
У статті розглянуто особливості використання фразеологізмів у організації складнопідрядних речень з корелятами якісно-кількісної семантики на основі текстів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, досліджено здатність фразеологізован...
ШТРИХИ ДО МОВНОГО ПОРТРЕТА НАУКОВЦЯ: НЕВЕРБАЛЬНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
У статті окреслено параметри живого мовлення елітарної мовної особистості (МО) Л. А. Лисиченко як представника наукової інтелігенції харківської філологічної школи. Зроблена спроба визначити місце невербальної комунікаці...