ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ КРАЇН БАЛТІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 16
Abstract
У статті розглянуто основні потенційні загрози безпекового виміру зовнішньої політики країн Балтії, які передусім пов’язані з російською проімперською політикою на теренах держав колишнього соцтабору. Наголошено, що спільність кордонів країн Балтії та РФ може стати прямою загрозою територіальній цілісності та суверенітету, так як у випадку військового вторгнення до ЄС такі держави як Естонія і Латвія постраждають першими. Увагу акцентовано на необхідності підтримки стану постійної бойової готовності з метою захисту як власної територіальної цілісності, так і непорушності Європейського Союзу в цілому. Висвітлено позицію громадської думки та політичної верхівки країн Балтії до конфлікту на сході України, що полягає на необхідності посилення політикоекономічних санкцій щодо РФ. Виокремлено особливості впровадження превентивних заходів для уникнення конфронтації з одного боку та застосування сил швидкого реагування НАТО разом із військовим потенціалом держав Балтії у разі погіршення ситуації, з іншого. Зроблено висновок про те, що вже сьогодні Росія вдається до окремих елементів «гібридної війни» проти країн Балтії, насамперед, через інформаційну пропаганду звинувачує Литву, Латвію та Естонію у «порушенні прав російськомовного населення», підтримує проросійські політичні партії, готує на їх території провокаторів з числа молодих людей, які схвалюють російську проімперську політику, проводить різного роду розвідувальну та вербувальну роботи. Відзначено, що серйозною загрозою для інституційної сфери країн Балтії є посилення російського фактору при владі. Росія своїми діями в Україні наочно показала, що політику Кремля неможливо передбачити, а архітектура безпеки в Східній Європі характеризується істотною нестабільністю. The article considers the main potential threats to the security dimension of foreign policy of the Baltic States at the present stage of European integration. The objective of the article is to clarify security and defense factors that influence foreign policy of the Baltic States and respectively the process of political decision-making in countries. Common borders of the Baltic States and Russia has caused deep concern because of the Russian-Ukrainian conflict the primary goal of which was to disseminate the ideology of "the Russian World" in all former Soviet republics and to establish Russian hegemony in Eastern Europe. The author pays particular attention to the necessity to maintain the state of constant combat readiness to protect both territorial integrity of the Baltic States and inviolability of the entire European Union. The factors of particular importance in the formulation of foreign policy priorities of the Baltic States (energy dependence, past affiliation with the Soviet Union, geographical proximity, etc.) are pointed out. Moscow treats the Baltic countries as the «historic Russian territory» and can`t come to terms with their European choice. It is emphasized that today Russia resorts to some elements of «hybrid warfare» against the Baltic States appearing in information propaganda. Moscow accuses Lithuania, Latvia and Estonia in violations of rights of the Russian-speaking population living in the territory of the Baltic republics. Besides, the Russian government supports pro-Russian political parties in Latvia, Lithuania and Estonia, trains instigators among young people in the Baltic States, conducts various kinds of investigations, etc. The author draws conclusions that strengthening the Russian factor in the government of the Baltic countries becomes a serious threat to their institutional sphere. An increasing number of pro-Russian deputies may cause a crucial change in foreign policy orientation of the Baltic republics. Russian policy in Ukraine has clearly demonstrated that the Kremlin actions are impossible to be predicted. Nowadays security architecture in Eastern Europe is characterized by significant instability. But despite everything, it has been revealed that military potential of Russian forces is significantly weaker than military capabilities of NATO. Nevertheless, Russia may launch hostilities through different kinds of sabotage; that is why sovereign states should be in constant combat readiness and maintain friendly relations with their partners and allies.
Authors and Affiliations
Olga Ivasechko, Oleksandr Koval
Polish-Ukrainian military cooperation
Polish-Ukrainian military cooperation began in 1991. It became more intensive when both countries joined the Partnership for Peace programme. This involved consultations, sharing experience, joint military exercises and...
ПОЛІТИЧНА ДУМКА ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
У статті розглянуті теоретичні та методологічні положення політичної думки доби визвольних змагань у контексті їх актуальності для політичного процесу сучасної України. Визначене проблемне поле концептів політичної думки...
СТВОРЕННЯ ОСОБЛИВОЇ НАРАДИ ПРИ ВЕРХОВНОМУ КЕРІВНИКУ ДОБРОВОЛЬЧОЇ АРМІЇ: ЇЇ СКЛАД ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
У даній статті здійснена спроба визначити конкретно-історичні умови, що склалися в районах контрольованих Добровольчою армією у 1918 р. та спричинили створення Особливої наради при Верховному керівнику Добровольчої армії...
ФОНД «АНАСТАСІОС Г. ЛЕВЕНДІС» ЯК ІНСТИТУТ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ РЕСПУБЛІКИ КІПР
У статті зазначається, що публічна дипломатія сьогодні є невід’ємним напрямком зовнішньої політики сучасної держави, особливий науковий інтерес представляє вивчення досвіду реалізації публічної дипломатії малими державам...
ДО ПИТАННЯ ПРО УЧАСТЬ ГРЕКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО БРАТСТВА У ЛЬВОВІ В XVI-XVIII ст.
Розглянуто питання активності грецьких іммігрантів в житті Ставропігійського братства – громадської інституції, що була виразником інтересів православного населення Львова. Основне завдання нашої розвідки – на підставі н...