ЗАЙНЯТІСТЬ МОЛОДІ НА ПОГРАНИЧЧЯХ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Серія соціологічна - Year 2016, Vol 0, Issue 10
Abstract
Після розпаду радянського режиму і розширення кордонів Євросоюзу, поняття і тема Пограниччя особливо цікава для дослідження. Територія Пограниччя пострадянського простору розглядається як територія перехідного суспільства, в яких тривають процеси політичного, культурного та економічного переходу. У міжнародному порівняльному дослідженні «Молодь на пограниччях Центрально-Східної Європи» (травень 2015р.) низку питань було присвячено питанням досвіду працевлаштування випускників шкіл. У статті представлено результати опитування випускників шкіл Пограниччя про наявний у них досвід зайнятості, а саме тимчасову, вторинну зайнятість та уявлення про майбутнє працевлаштування. Показано, що молодь зайнята саме на тимчасових робочих місцях або підробітках. Для молоді тимчасова зайнятість є своєрідним трампліном для інтеграції до ринку праці, вона дає можливість поєднувати роботу і навчання, отримувати певний досвід, наявність якого на сьогодні є однією з першочергових умов, що висувають роботодавці до молодих співробітників. Неофіційна, вторинна зайнятість дозволяє забезпечити мобільність та більш високий рівень зайнятості, знижуючи ризик безробіття і підвищуючи шанси працевлаштування. Однак не слід забувати, що для працівника нестандартна зайнятість, перш за все, пов’язана з відсутністю соціального захисту. До об’єктивних недоліків неофіційної зайнятості для працівників можна віднести і низьку оплату праці, відсутність контролю за безпекою робочого місця і в більшості випадків – відсутність перспектив кар’єрного зростання. Набір нестандартних форм зайнятості різноманітний і може включати різні форми і сфери діяльності. Тимчасова, непостійна або випадкова зайнятість (зайнятість на основі строкових трудових контрактів, на основі договорів на виконання певного обсягу робіт, сезонна зайнятість і т. д.) набули поширення в нашій країні в умовах перехідної економіки, як стратегія адаптації населення до змінних умов. Підробіток та часткова зайнятість учнів шкіл може розглядатись, як елемент «дорослішання». Отримання власних грошей, як власна практика адаптації до доролого життя. Крім того, через роботу випускники отримують можливість накопичувати людський капітал, соціальні зв’язки, комунікацію, вміння пристосовуватсь до різних життєвих ситуацій.
Authors and Affiliations
Н. І. Варга
Keywords
Related Articles
- EP ID EP551542
- DOI -
- Views 83
- Downloads 0
ЗАЙНЯТІСТЬ МОЛОДІ НА ПОГРАНИЧЧЯХ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Після розпаду радянського режиму і розширення кордонів Євросоюзу, поняття і тема Пограниччя особливо цікава для дослідження. Територія Пограниччя пострадянського простору розглядається як територія перехідного суспільств...
«СИЛЬНА ПРОГРАМА» СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕСТИВАЛІВ В РАМКАХ КУЛЬТУРАЛЬНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
Розглнуто програму прикладного соціологічного дослідження сильної культурної програми українського етнофестивалю Західфест. Західфест – це фестиваль, який відбувається на Західній Україні, представляє собою комбінацію му...
ПАРТИСИПАТИВНІ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІА-ПРОСТОРІ: МОЖЛИВОСТІ І ОБМЕЖЕННЯ
Статтю присвячено вивченню зміни природи і спрямованості сучасних медіа в бік соціальних медіа, змін типів комунікативної активності суспільства, а також окремому аналізу підлягали інтерактивні можливості інтернет-видань...
ГЛОБОЛОКАЛЬНИЙ ВИМІР В КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У статті розглянуто глоболокальний вимір в концепції сталого розвитку суспільства та наведено компаративний аналіз сталого розвитку регіонів світу й окремих держав, здійснено крос-темпоральне порівняння від глобального д...
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У статті розглянуто теоретико-методологічні підходи щодо визначення соціальної структури українського суспільства. Визначено та проаналізовано основні теоретичні та методологічні проблеми, які із цимпов’язані. Зокрема, у...