ЗАПАЛЕННЯ ВЕЛИКОГО САЛЬНИКА У ДІТЕЙ З АПЕНДИКУЛЯРНИМ ПЕРИТОНІТОМ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2018, Vol 8, Issue 2
Abstract
<p><strong>Вступ.</strong> Оментити у дітей становлять 30 – 35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання адекватного хірургічного лікування оментитів.</p><p><strong>Мета і завдання дослідження. </strong>Підвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та обсягів його резекції, для чого провести сонографічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку.</p><p><strong>Матеріал і методи. </strong>Під нашим спостереженням перебувало 186 дітей з апендикулярним перитонітом (АП). У всіх дітей під час операції проведено резекцію запально зміненого великого сальнику. Видалені тканини запального вогнища черевної порожнини підлягали макроскопічному й гістологічному дослідженню.</p><p><strong>Результати та їх обговорення.</strong> Параапендикулярні абсцеси інтраопераційно визначалися у дітей як при розповсюдженому (РП), так і при місцевому перитоніті (МП). Найчастіше зустрічалося утворення абсцесу ІІ – 53,8% при РП та 68,1% при МП, тоді як абсцес ІІІ при РП був тільки у кожної третьої дитини, а при МП – у кожної 6 дитини. Проведене сонографічне, макроскопічне та гістологічне дослідження дозволило визначити участь і роль великого сальнику у запальному процесі черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом.</p><p><strong>Висновок.</strong> Ультразвуковим обстеженням до операції можливо візуалізувати наявність параапендикулярних абсцесів І-ІІІ при АП для здійснення адекватного за обсягами хірургічного втручання. Макроскопічне інтраопераційно обстеження запальних змін великого сальнику при апендикулярному перитоніті є необхідним для визначення його адекватної резекції. Гістологічним дослідженням у 97,4 % випадках було виявлено гнійний та фібринозно-гнійний оментит, що підтверджує необхідність резекції запально зміненого великого сальнику при апендикулярному перитоніті.</p>
Authors and Affiliations
M. Melnichenko, V. Sytnikova
ДИХАЛЬНА ПІДТРИМКА НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПІСЛЯ ЕКСТУБАЦІЇ: ПОРІВНЯННЯ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СТАНДАРТНОЇ І ВИСОКОЧАСТОТНОЇ НЕІНВАЗИВНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ
<p>У дослідженнях на тваринах було встановлено, що застосування високочастотної неінвазивної вентиляції може сприяти кращому розвитку незрілих легень і зменшувати їх ушкодження. У цьому відкритому рандомізованому дослід...
Маніфестація туберозного склерозу (хвороби Бурневілля-Прінгла) у новонародженої дитини
<p><strong>Резюме.</strong> Туберозний склероз - рідке захворювання з маніфестацією повних клінічних ознак частіше на другому десятку років життя, а більш ранні прояви хвороби визначають й більш тяжкий перебіг захворюван...
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВРОДЖЕНОГО СПОНТАННОГО ДВОБІЧНОГО ХІЛОТОРАКСУ
<p>Хілоторакс – це патологічний стан, пов'язаний з накопиченням лімфатичної рідини в плевральній порожнині. Ця патологія зустрічається досить рідко, проте є складним і часто загрозливим життю захворюванням, що призводить...
Нові горизонти нейропротективної стратегії: краніоцеребральна гіпотермія в комбінації з застосуванням рекомбінатного еритропоетину у новонароджених з неонатальною енцефалопатією
<p>Використання терапевтичного охолодження в комбінації з лікарськими нейропротективними засобами має дуже перспективні результати в лікуванні немовлят з важкою неонатальною енцефалопатією.</p><p><strong>Мета:</strong> о...
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ РАННЬОГО ВІКУ З НЕВИЛІКОВНИМИ ХВОРОБАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЯКІ ПОЗБАВЛЕНІ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
У статті представлено аналіз госпіталізацій дітей раннього віку з важкою патологією та вродженими вадами центральної нервової системи (ЦНС) з летальними випадками та без таких. Стосовно дітей з невиліковними хворобами ЦН...