ЗАСТОСУВАННЯ КАРОТИНСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВ RHODOTORULA GLUTINIS ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

Abstract

Використання живих кормів на початкових етапах постембріонального розвитку риб позитивно впливає на виживаність мальків та їх ростові процеси. Зоопланктон, який зазвичай використовують у якості живого корму, не здатний до синтезу каротиноїдів, а лише до їх накопичення. У зв’язку з цим, актуальним є питання щодо розробки технології прижиттєвого насичення кормових організмів каротиноїдами. Промисловими про-дуцентами каротиноїдів можуть виступати різні групи організмів, зокрема водорості роду Haematococcus та дріжджі родів Rhodosporidium, Rhodotorula і Phaffia. Враховуючи те, що для вирощування лабораторних куль-тур планктонних ракоподібних традиційно використовують дріжджі Saccharomyces cerevisiae, доцільним у біотехнології культивування зоопланктону є застосування дріжджів, але здатних до каротиногенезу. Одним із таких видів є Rhodotorula glutinis. При оцінці якісного складу каротиноїдів R. glutinis були застосовані різні си-стеми розчинників у наступних комбінаціях: ацетон-бензол-петролейний ефір-гексан (10:10:3:10), бензол-ацетон-хлороформ (5:5:4), гексан-бензол (9:1) та хлороформ. Їх використання дозволило зафіксувати наяв-ність однієї хроматографічної зони, яка відповідає β-каротину. При використанні іншої системи розчинників – гексан-бензол (29:1) – вдалося ідентифікувати три пігментні смуги, що відповідали β-каротину та специфіч-ним для цього роду дріжджів каротиноїдам, присутність яких була підтверджена спектрофотометричними дослідженнями. При дослідженні впливу ретинолу ацетату, натрію ацетату та пероксиду водню на біосин-тетичну здатність R. glutinis відмічено стимулюючу дію сполук на каротиногенез, при чому максимальні зміни проявлялись при використанні пероксиду водню. Встановлено, що застосування R. glutinis у якості кормового субстрату дозволяє збільшити у живих кормах вміст каротиноїдів майже у 2 рази, а також супроводжуєть-ся підвищенням вмісту загальних протеїнів та зниженням частки загальних ліпідів. Варто відмітити, що за-міна дріжджів S. cerevisiae на каротинсинтезуючі достовірно не відобразилася на динаміці наростання куль-тури S. vetulus. Аналіз фізико-хімічних показників культурального середовища засвідчив незначні коливання вмі-сту розчиненого кисню та стабільніші показники рН, окисно-відновного потенціалу, електропровідності та загальної мінералізації при вирощуванні S. vetulus на R. glutinis. Це зумовлює можливість скорочення кількості операцій контролю якості культиваційного середовища, що дозволяє істотно спростити технологію насичен-ня зоопланктону каротиноїдами мікробного походження.

Authors and Affiliations

О. В. КУШНІРИК, М. М. МАРЧЕНКО, О. І. ХУДИЙ, Л. М. ВАСІНА, Л. В. ХУДА, О. М. КАВУЛЯ

Keywords

Related Articles

ГОРИЗОНТАЛЬНЫЕ МИГРАЦИИ ЧЕРНОМОРСКИХ КРЕВЕТОК У ПОБЕРЕЖЬЯ ОДЕССКОГО ЗАЛИВА В ПЕРИОД ДО И ПОСЛЕ РАССВЕТА

Протягом 2011-2014 рр. вивчений характер горизонтальних міграцій чорноморських креветок в прибережній зоні Одеської затоки в період до і після світанку. У 2011 р міграції здійснювали три види ракоподібних: Crangon crango...

Синтаксономія лісової та чагарникової рослинності північного причорномор’я

Збереження існуючого біорізноманіття є невід'ємною складовою частиною і важливою умовою досягнення збалансованого розвитку людської спільноти. Одним з основних етапів на цьому шляху є вивчення та інвентаризація біорізном...

THE HISTORY OF SWANS (CYGNUS) RESEARCHES IN UKRAINE

The Genus Swan (Cygnus) includes three species - Mute Swan (Cygnus olor), Whooper Swan (Cygnus cygnus) and Bewick’s Swan (Cygnus columbianus bewickii). All three members of the genus are not have the same status in the c...

ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕЯКИХ КОМПОНЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ РОСЛИН В ТКАНИНАХ LIGULARIA GLAUCA (L.) HOFFM. І L. SIBIRICA (CASS.) ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

На основі аналізу кількісного вмісту суми поліфенолів і флавоноїдів та поліфенолоксидазної активності експлантів Ligularia glauca (L.) J. Hoffm. і L. sibirica (Cass.) проаналізовані особливості функціонування системи ант...

Протеолітично ушкоджені похідні плазміногену за новоутворень верхніх дихальних шляхів

Невід’ємна ознака запальних та онкологічних захворювань – надмірна активація протеолітичних процесів, що зумовлює виникнення значної кількості протеолітично ушкоджених білків. Утворення цих похідних істотно впливає на пе...

Download PDF file
  • EP ID EP243725
  • DOI -
  • Views 80
  • Downloads 0

How To Cite

О. В. КУШНІРИК, М. М. МАРЧЕНКО, О. І. ХУДИЙ, Л. М. ВАСІНА, Л. В. ХУДА, О. М. КАВУЛЯ (2014). ЗАСТОСУВАННЯ КАРОТИНСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВ RHODOTORULA GLUTINIS ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 6(1), 24-29. https://europub.co.uk/articles/-A-243725