ЗАСТОСУВАННЯ КАРОТИНСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВ RHODOTORULA GLUTINIS ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

Abstract

Використання живих кормів на початкових етапах постембріонального розвитку риб позитивно впливає на виживаність мальків та їх ростові процеси. Зоопланктон, який зазвичай використовують у якості живого корму, не здатний до синтезу каротиноїдів, а лише до їх накопичення. У зв’язку з цим, актуальним є питання щодо розробки технології прижиттєвого насичення кормових організмів каротиноїдами. Промисловими про-дуцентами каротиноїдів можуть виступати різні групи організмів, зокрема водорості роду Haematococcus та дріжджі родів Rhodosporidium, Rhodotorula і Phaffia. Враховуючи те, що для вирощування лабораторних куль-тур планктонних ракоподібних традиційно використовують дріжджі Saccharomyces cerevisiae, доцільним у біотехнології культивування зоопланктону є застосування дріжджів, але здатних до каротиногенезу. Одним із таких видів є Rhodotorula glutinis. При оцінці якісного складу каротиноїдів R. glutinis були застосовані різні си-стеми розчинників у наступних комбінаціях: ацетон-бензол-петролейний ефір-гексан (10:10:3:10), бензол-ацетон-хлороформ (5:5:4), гексан-бензол (9:1) та хлороформ. Їх використання дозволило зафіксувати наяв-ність однієї хроматографічної зони, яка відповідає β-каротину. При використанні іншої системи розчинників – гексан-бензол (29:1) – вдалося ідентифікувати три пігментні смуги, що відповідали β-каротину та специфіч-ним для цього роду дріжджів каротиноїдам, присутність яких була підтверджена спектрофотометричними дослідженнями. При дослідженні впливу ретинолу ацетату, натрію ацетату та пероксиду водню на біосин-тетичну здатність R. glutinis відмічено стимулюючу дію сполук на каротиногенез, при чому максимальні зміни проявлялись при використанні пероксиду водню. Встановлено, що застосування R. glutinis у якості кормового субстрату дозволяє збільшити у живих кормах вміст каротиноїдів майже у 2 рази, а також супроводжуєть-ся підвищенням вмісту загальних протеїнів та зниженням частки загальних ліпідів. Варто відмітити, що за-міна дріжджів S. cerevisiae на каротинсинтезуючі достовірно не відобразилася на динаміці наростання куль-тури S. vetulus. Аналіз фізико-хімічних показників культурального середовища засвідчив незначні коливання вмі-сту розчиненого кисню та стабільніші показники рН, окисно-відновного потенціалу, електропровідності та загальної мінералізації при вирощуванні S. vetulus на R. glutinis. Це зумовлює можливість скорочення кількості операцій контролю якості культиваційного середовища, що дозволяє істотно спростити технологію насичен-ня зоопланктону каротиноїдами мікробного походження.

Authors and Affiliations

О. В. КУШНІРИК, М. М. МАРЧЕНКО, О. І. ХУДИЙ, Л. М. ВАСІНА, Л. В. ХУДА, О. М. КАВУЛЯ

Keywords

Related Articles

Forest vegetation of Northern-East Podolia in Late Holocene (based on pollen analysis data)

The results of the palynological and radiocarbon investigation of three peats from North-Eastern Podolia (Khmelnytskyi district, near v.v. Pashkivtsi and Pechesky, Dobrohorscha, Heletyntsi) are presented. The age of the...

Вплив біологічно активних речовин сольового екстракту медичної п'явки на фагоцитарну активність нейтрофілів і цитоморфометричні зміни лімфоцитів крові людини у культурі

Досліджена культура клітин крові десяти донорів, чоловічої статі, зрілого віку, в якій, іn vitro вивчено імунологічну реактивність нейтрофілів і лімфоцитів на пекарські дріжджі на фоні різної концентрації біологічно акти...

Distribution Iris hungarica Waldst. & Kit. (Iridaceae juss) in Chernivtsi region

The results of the study of special features of distribution of rare species Iris hungarica Waldst. & Kit, which inserted in Annex IIb Directive EU 92/43 / EEC on the conservation of natural habitats and species of natur...

Электронно-микроскопическое изучение гепатоцитов крыс в динамике после внутрибрюшинного введения повышенной дозы метанола

У крыс линии Вистар электронно-микроскопически исследовались гепатоциты (ГП) печени в динамике, через 25 и 40 минут, 1, 3, 7 и 14 суток, после однократного внутрибрюшинного введения метанола из расчета 2,5 г/кг массы тел...

Ритм розвитку і розповсюдження фенологічних форм дуба черешчатого (Quercus robur l.) у Донецькій області

Здійснено дослідження насаджень Quercus robur L., сформованих насадженнями ранньої та пізньої форм у Донецькій області. Аналіз ритмів розвитку двох аналізованих форм протягом трьох років за одинадцятьма базовими календар...

Download PDF file
  • EP ID EP243725
  • DOI -
  • Views 88
  • Downloads 0

How To Cite

О. В. КУШНІРИК, М. М. МАРЧЕНКО, О. І. ХУДИЙ, Л. М. ВАСІНА, Л. В. ХУДА, О. М. КАВУЛЯ (2014). ЗАСТОСУВАННЯ КАРОТИНСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВ RHODOTORULA GLUTINIS ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 6(1), 24-29. https://europub.co.uk/articles/-A-243725