ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В ДРАМАХ Г. ІБСЕНА ТА Б. ШОУ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 19
Abstract
У статті висвітлено образ «нової» жінки в інтерпретації Генріка Ібсена та Бернарда Шоу крізь призму поетики характеротворення дійових осіб, а також особливостей феміністичного дискурсу з огляду на його естетичні, етичні та соціально-культурні виміри. Показано вплив панівних літературних напрямів кінця ХІХ століття на розвиток драматичного мистецтва вказаного періоду. The article highlights the image of a «new» woman in the interpretation of Henrіk Ibsen and Bernard Shaw through the prism of poetics characterizing actors, as well as the peculiarities of feminist discourse in terms of its aesthetic, ethical and socio-cultural dimensions. The influence of the dominant literary trends of the end of the XIX century on the development of dramatic art of the mentioned period is shown. «A Doll's House» questions the traditional roles of men and women in 19th-century marriage. The covenant of marriage was considered holy, and to portray it as Ibsen did was controversial. However, George Bernard Shaw found Ibsen's willingness to examine society without prejudice exhilarating. The reasons Nora leaves her husband are complex, and various details are hinted at throughout the play. In the last scene, she tells her husband she has been «greatly wronged» by his condescending treatment of her, and his attitude towards her in their marriage – as though she were his «doll wife» − and the children in turn have become her «dolls», leading her to doubt her own qualifications to raise her children. She is troubled by her husband’s behavior in regard to the scandal of the loaned money. She does not love her husband, she feels they are strangers, she feels completely confused, and suggests that her issues are shared by many women. The title character of another Ibsen’s play «Hedda Gabler», Hedda never loved her husband George Tesman, a young, aspiring, and reliable (but not brilliant) academic but married him because she thinks her years of youthful abandon are over. It is also suggested that she may be pregnant. Her aims and motives have a secret personal logic of their own. She gets what she wants, but what she wants is not anything that normal people would acknowledge (at least, not publicly) to be desirable. Despite comfortable living conditions, both heroines are strong in nature, capable of decisive, even radical actions. It characterizes them as «new heroines», which become typical for the era of modernity. In the plays «Pygmalion» and «Heartbreak House» B. Shaw creates the image of a «new woman» − an emancipated, strong, independent, making decisions herself and presiding in relationships with men. This type of a woman’s character is typical of «plays of discussions». Interpretations of the images of women, created by H. Ibsen and B. Shaw, are characterized by a number of coincidences and differences. They are manifested in the dogmatism of moral truths, which in the above-mentioned plays has a direct impact on the outline of the female personality. Norah Helmer, Gadda Gabler, Eliza Dulittle are strong personalities capable of decisive actions, which men are not expecting from them; this is a modern feminine woman at the edge of the nineteenth and twentieth centuries. The tragic situations in the plays of B. Shaw are deeper than Ibsen’s, as the characters of Shaw are forced to put up with their way of life.
Authors and Affiliations
Надія Іванівна Назаренко, Катерина Вікторівна Лисокобилка
Keywords
Related Articles
- EP ID EP561652
- DOI -
- Views 90
- Downloads 0
ВИКОРИСТАННЯ МЕТАФОРИ-ПЕРСОНІФІКАЦІЇ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ІДІОСТИЛЮ У. ГОЛДІНГА
Стаття присвячена розгляду особливостей ідіостилю художніх творів У. Голдінга. Вказано, що одною з характерних рис його творів є широке використання метафори-персоніфікації. Визначено найбільш частотні метафоричні моделі...
ЛЕКСИКА З КУЛЬТУРНИМ КОМПОНЕНТОМ У НОВОГРЕЦЬКІЙ МОВІ
Стаття присвячена вивченню лексики з культурним компонентом значення новогрецької мови як мовного джерела інформації про духовну культуру країни. Аналізуються лінгвокультурологічні особливості та місце лексики з культурн...
ФУНКЦІЇ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ У ВІРТУАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
У статті розглянуто феномени «мовна особистість» і «віртуальна мовна особистість», встановлено функції віртуальної мовної особистості. На матеріалі німецькомовного віртуального дискурсу шлюбних оголошень виокремлено нови...
МОВНА АГРЕСІЯ ТА НЕГАТИВАЦІЯ ЯК СУГЕСТИВНІ ЧИННИКИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СУЧАСНОГО РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ)
У статті розглядається одне з актуальних питань в контексті теми мовної толерантності в сучасному суспільстві – питання про мовну агресію та негативацію як видів маніпулятивної мовної тактики та сугестивних чинників, які...
НЕПОВНОТА «УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ»: ДРАМА П. ТИЧИНИ У КРИТИЦІ Є. МАЛАНЮКА
У статті систематизуються роздуми Є. Маланюка, спрямовані на осмислення постаті П. Тичини в контексті окресленої проблеми «духовної суверенності» генія і таланту. Досліджуються взаємозв’язки між біографічними факторами с...