ЖИТТЯ ЯК СПОСІБ БУТТЯ ЛЮДИНИ ТА УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТИП ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

З метою посилення онтологічної лінії пізнання існування людини обгрунтовується необхідність включення в об’єкт пізнання, а також до сукупності методологічних інструментів його дослідження, феномену життя, який має бути розглянутий не як середовище, а як спосіб буття людини і як універсальний тип діяльності, що обумовлений конкретно-історичними умовами організації суспільного буття. Аналізується концепт життя, який в процесі розвитку гуманітарного пізнання перетворився на декілька систем знань, що релятивізовані відносно низки понять, зокрема «життєвий цикл», «спосіб життя» тощо. Простежуються зміни у змісті поняття способу життя по мірі того, які виокремлювалися ознаки, що належать до його фактичного змісту. Уточнюється поняття життєвого шляху. Заперечується лінійний принцип побудови життєвого шляху як такий, що не задовольняє потреби пошуку механізму поєднання у ньому окремих подій та перешкоджає усвідомленню перехідних етапів життя. Наголошується на необхідності побудови нелінійної траєкторії та пошуку форм, в яких відбувається процес життєтворчості і понятійний опис життєвого світу. Обґрунтовується методологічна доцільність концептуалізації поняття долі в філософії культури з метою аналізу індивідуального у житті людини та доповнення змісту концепту життєвого шляху. In order to strengthen the ontological aspect of knowledge of human existence, it is the necessary to include into the object of knowledge the set of methodological tools for its study of the phenomenon, which should be considered not as a medium, but as a way of human existence and as a universal type of activity, due to the specific historical conditions of the organization of social life. The concept of life, which in the process of development of humanitarian knowledge gave a multiplicity of knowledge systems that are relativized according to different concepts, in particular, the ‘life cycle”, “way of life”, etc. is analyzed. Changes in the content of the concept of lifestyle by the separation of features that belong to its factual content are traced. The concept of course of life is specified. The linear principle of constructing the way of life is denied as the one that does not satisfy the necessity of searchsing of mechanism of combining individual events and prevents awareness of the transitional stages of life. It is emphasized the necessity of constructing a nonlinear trajectory and finding forms in which the process of creation of life and the conceptual description of the world of life takes place. The methodological expediency of conceptualizing in the philosophy of culture the concept of fate is grounded in order to analyze the individual in human life and to supplement the content of the concept of «cours of life». The concept of subjectivity, applied in the analysis of human world, can «humanize» the concept of subject, which in philosophy is understood not as an individual, but as a social community, which is a group subject (or unity of subjects – groups, interacting individuals). This is the position, which makes it possible to study individual subject of culture as a cultural subjectivity, whose inner world is the result of its own activities. What is important is that the subject of such activity is the phenomenon of the course of life. Ignoring the activity content of knowledge leads to the so–called logical «objectivism», the characteristic feature of which is the consideration of socially determined relationships in isolation from human activity, while in the processes of deployment of «personality – life world» system human activity is mediated by the forms of assimilation of the world. Being formed at the pole of the subject, these forms are not random or arbitrary: human activity lies behind them. The authors conclude that the experience of «life», «course of life» concepts analyzing opens up significant potential opportunities for using the activity approach to further research of the problem of functioning of culture and the subjective mode of being of personality.

Authors and Affiliations

Наталя Вікторівна Бєлова, Олена Вікторівна Попович

Keywords

Related Articles

Гендерна політика Європейського Союзу: порядок денний для України

Стаття присвячена аналізу прийнятого Європейським Союзом підходу інтеграції гендерних пріоритетів в політиці та завдань, що постають перед Україною у зв’язку з проголошенням курсу на Європейську інтеграцію. The article i...

Особенности деловых межкультурных коммуникаций

Статья посвящена анализу некоторых особенностей деловых коммуникаций между представителями разных культур. Показано, что межкультурная коммуникация может служить инструментом повышения эффективности бизнеса, уменьш...

Український культурний простір першої чверті XX століття в дзеркалі мистецької періодики

В умовах трансформації культурного простору, мистецтво стає одним з інтегруючих чинників, здатних забезпечити формування нової парадигми світосприйняття. Саме тому дискусії на сторінках мистецької періодики є важливим ма...

Етнокультурний туризм: особливості та перспективи розвитку

В статті розглядаються проблеми та перспективи розвитку одного з найпопулярніших напрямків сучасного туризму - етнотуризм. Зазначається, що важливою проблемою етнотуризму є проблема підвищення екскурсійної привабливості...

Філософія часу

У статті проаналізовані погляди на сутність часу в історії світової філософської думки. Розглянуто співвідношення минулого, сьогодення й майбутнього в контексті філософії людини. Досліджено зміст вічного повернення як мо...

Download PDF file
  • EP ID EP576101
  • DOI -
  • Views 62
  • Downloads 0

How To Cite

Наталя Вікторівна Бєлова, Олена Вікторівна Попович (2018). ЖИТТЯ ЯК СПОСІБ БУТТЯ ЛЮДИНИ ТА УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТИП ДІЯЛЬНОСТІ. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія, 8(16), 7-18. https://europub.co.uk/articles/-A-576101