ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ

Abstract

Придунайські озера – найбільший озерний комплекс України. Озеро Ялпуг саме велике серед них. Його площа близько 149 км2, а об'єм – близько 387 млн. м3. На півдні Ялпуг з'єднується з озером Кугурлуй широким протокою в пересипу, фактично утворюючи єдину озерну систему. Зв'язок Ялпуга з Дунаєм здійснюється через озеро Кугурлуй, а також безпосередньо через протоку. Озеро Кугурлуй має майже в два рази меншу площу (82 км2) і більш ніж в чотири рази об'єм (82 млн. м3). З Дунаєм озеро Кугурлуй з'єднується двома каналами і протокою. Ці озера мають значний рибогосподарський потенціал, який зараз повністю не реалізовано. В результаті будівництва системи дамб в другій половині ХХ сторіччя зв’язок озер з Дунаєм помітно зменшився. Це призвело до перебудови екосистем озер і вплинуло на їх рибопродуктивність. Зараз карась сріблястий Сarassius gibelio є численним представником іхтіофауни придунайських озер, він займає друге місце в промислі після товстолобика білого Hypophthalmichthys molitrix. За останні десять років середня величина уловів карася сріблястого в озерному комплексі Ялпуг-Кугурлуй дорівнює 200,6 тони за рік. В озерах Ялпуг і Кугурлуй у 2011 році в живленні карася сріблястого знайдено організми зообентосу і планктону (38 таксонів), які належать до 4 типів, 7 класів, 17 рядів і 23 родин. В раціоні риб за масою найбільш важливими були дрейсена Dreissena polymorpha, молюски родини Cardiidae, а також представники планктону – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Згідно величин індексу відносної значимості дрейсена домінувала в їжі карася в озері Ялпуг протягом всього року. Влітку і восени також важливими були молюски родини Cardiidae. Серед ракоподібних в обох озерах в раціоні риб, майже завжди, перше місце займали гіллястовусі ракоподібні. В усі сезони року в озерному комплексі карась сріблястий активно споживав дрейсену. Літом в Ялпузі його улюбленим кормом можна вважати амфіпод і черевоногих молюсків родини Cardiidae. В Кугурлуї карась також активно вживав різноногих ракоподібних (Amphipoda).

Authors and Affiliations

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ

Keywords

Related Articles

Вплив біологічно активних речовин сольового екстракту медичної п'явки на фагоцитарну активність нейтрофілів і цитоморфометричні зміни лімфоцитів крові людини у культурі

Досліджена культура клітин крові десяти донорів, чоловічої статі, зрілого віку, в якій, іn vitro вивчено імунологічну реактивність нейтрофілів і лімфоцитів на пекарські дріжджі на фоні різної концентрації біологічно акти...

БІОТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ РЕКОМБІНАНТНОГО БІЛКА ТЕПЛОВОГО ШОКУ (HSP-60) CHLAMYDIA TRACHOMATIS ТА ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У СЕРОЛОГІЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ

Виявлення гуморальної імунної відповіді на білок теплового шоку масою 60 кДа Chlamydia trachomatis (HSP- 60) має велике діагностичне значення, адже свідчить про ймовірний аутоімунний процес та ризик патології репродуктив...

Special aspects of anthropogenic transformation of forest grass cover in Сherkasy region

The aim of our study was to analyze the structure of ecological and coenotical grass cover forest ecosystems Cherkasy region as an indicator of anthropogenic disturbance forests. As grass vegetation is flexible elements...

THE CONTENT OF ESSENTIAL TRACE ELEMENTS IN THE RAT PANCREAS UPON LONG-TERM GASTRIC HYPOCHLORHYDRIA AND WITH ADMINISTRATION OF THE MULTIPROBIOTIC

The pathological conditions of the upper gastrointestinal tract, which are accompanied by reduced synthesis of hydrochloric acid, may lead to hypergastrinemia, dysbiosis or even gastric tumors. Moreover, long-term hypoac...

MORPHOLOGICAL DIVERSITY OF LEAVES HAIRS IN TILIA L. (TILIACEAE) FROM UKRAINIAN FLORA

The trichomes on the leaf surface of fertile shoots of 15 Tilia L. species (21 infraspecific taxa from Anastraea Engl. and Astrophilyra Engl. sections, native or introduced in Ukrainian flora) have been described. Coveri...

Download PDF file
  • EP ID EP243890
  • DOI -
  • Views 91
  • Downloads 0

How To Cite

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ (2014). ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 6(1), 45-51. https://europub.co.uk/articles/-A-243890