ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ

Abstract

Придунайські озера – найбільший озерний комплекс України. Озеро Ялпуг саме велике серед них. Його площа близько 149 км2, а об'єм – близько 387 млн. м3. На півдні Ялпуг з'єднується з озером Кугурлуй широким протокою в пересипу, фактично утворюючи єдину озерну систему. Зв'язок Ялпуга з Дунаєм здійснюється через озеро Кугурлуй, а також безпосередньо через протоку. Озеро Кугурлуй має майже в два рази меншу площу (82 км2) і більш ніж в чотири рази об'єм (82 млн. м3). З Дунаєм озеро Кугурлуй з'єднується двома каналами і протокою. Ці озера мають значний рибогосподарський потенціал, який зараз повністю не реалізовано. В результаті будівництва системи дамб в другій половині ХХ сторіччя зв’язок озер з Дунаєм помітно зменшився. Це призвело до перебудови екосистем озер і вплинуло на їх рибопродуктивність. Зараз карась сріблястий Сarassius gibelio є численним представником іхтіофауни придунайських озер, він займає друге місце в промислі після товстолобика білого Hypophthalmichthys molitrix. За останні десять років середня величина уловів карася сріблястого в озерному комплексі Ялпуг-Кугурлуй дорівнює 200,6 тони за рік. В озерах Ялпуг і Кугурлуй у 2011 році в живленні карася сріблястого знайдено організми зообентосу і планктону (38 таксонів), які належать до 4 типів, 7 класів, 17 рядів і 23 родин. В раціоні риб за масою найбільш важливими були дрейсена Dreissena polymorpha, молюски родини Cardiidae, а також представники планктону – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Згідно величин індексу відносної значимості дрейсена домінувала в їжі карася в озері Ялпуг протягом всього року. Влітку і восени також важливими були молюски родини Cardiidae. Серед ракоподібних в обох озерах в раціоні риб, майже завжди, перше місце займали гіллястовусі ракоподібні. В усі сезони року в озерному комплексі карась сріблястий активно споживав дрейсену. Літом в Ялпузі його улюбленим кормом можна вважати амфіпод і черевоногих молюсків родини Cardiidae. В Кугурлуї карась також активно вживав різноногих ракоподібних (Amphipoda).

Authors and Affiliations

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ

Keywords

Related Articles

АКТИВАЦІЙНА ДІЯ СОРБОВАНОГО ПЛАЗМІНУ. МОДЕЛЮВАННЯ IN VITRO

Одним з основних факторів розвитку запальних та онкологічних процесів є надмірна активаційна дія плазміну - ключового ферменту фібринолітичної ланки системі крові. Така значна активація обумовлена зв’язуванням пла-зміног...

Scientific principles of the phytotoxicological research

The article highlights the scientific principles of Phytotoxicology as an independent scientific environmental branch. We proposed the main ideas of Phytotoxicology. The subject of Phytotoxicology is the pollutants asses...

Mathematical modeling of the white mistletoe (Viscum album L.) populations for sustainable urban horticulture

The paper deals with the control of the White Mistletoe (Viscum album L.) population growth in urban landscapes in order to enhance sustainable horticulture. Nowadays, the White Mistletoe has been an invasive alien speci...

Насінна та сировинна продуктивність Serratula coronata l.та serratula tinctoria l. в природних місцезростаннях

Досліджено сировинну та насінну продуктивність лікарських рослин видів Serratula coronata та Serratula tinctoria в природних місцезростаннях Полтавської області. Встановлено значення коефіцієнта утворення насіння (94,5%,...

The qualities of theta-activity of electroencephalogram of a brain of people with different power of neural processes during the verbal and non-verbal activity

The qualities of the theta-activity of an electroencephalogram (EEG) of subjects’ cerebral cortex with differing power of neural processes of the subjects performed verbal and non-verbal cognitive tasks were investigated...

Download PDF file
  • EP ID EP243890
  • DOI -
  • Views 80
  • Downloads 0

How To Cite

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ (2014). ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 6(1), 45-51. https://europub.co.uk/articles/-A-243890