ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ

Abstract

Придунайські озера – найбільший озерний комплекс України. Озеро Ялпуг саме велике серед них. Його площа близько 149 км2, а об'єм – близько 387 млн. м3. На півдні Ялпуг з'єднується з озером Кугурлуй широким протокою в пересипу, фактично утворюючи єдину озерну систему. Зв'язок Ялпуга з Дунаєм здійснюється через озеро Кугурлуй, а також безпосередньо через протоку. Озеро Кугурлуй має майже в два рази меншу площу (82 км2) і більш ніж в чотири рази об'єм (82 млн. м3). З Дунаєм озеро Кугурлуй з'єднується двома каналами і протокою. Ці озера мають значний рибогосподарський потенціал, який зараз повністю не реалізовано. В результаті будівництва системи дамб в другій половині ХХ сторіччя зв’язок озер з Дунаєм помітно зменшився. Це призвело до перебудови екосистем озер і вплинуло на їх рибопродуктивність. Зараз карась сріблястий Сarassius gibelio є численним представником іхтіофауни придунайських озер, він займає друге місце в промислі після товстолобика білого Hypophthalmichthys molitrix. За останні десять років середня величина уловів карася сріблястого в озерному комплексі Ялпуг-Кугурлуй дорівнює 200,6 тони за рік. В озерах Ялпуг і Кугурлуй у 2011 році в живленні карася сріблястого знайдено організми зообентосу і планктону (38 таксонів), які належать до 4 типів, 7 класів, 17 рядів і 23 родин. В раціоні риб за масою найбільш важливими були дрейсена Dreissena polymorpha, молюски родини Cardiidae, а також представники планктону – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Згідно величин індексу відносної значимості дрейсена домінувала в їжі карася в озері Ялпуг протягом всього року. Влітку і восени також важливими були молюски родини Cardiidae. Серед ракоподібних в обох озерах в раціоні риб, майже завжди, перше місце займали гіллястовусі ракоподібні. В усі сезони року в озерному комплексі карась сріблястий активно споживав дрейсену. Літом в Ялпузі його улюбленим кормом можна вважати амфіпод і черевоногих молюсків родини Cardiidae. В Кугурлуї карась також активно вживав різноногих ракоподібних (Amphipoda).

Authors and Affiliations

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ

Keywords

Related Articles

Активність каталази Apis mellifera L. під час літньої підгодівлі різною вуглеводною дієтою

У природі влітку медоносні бджоли часто не отримують достатньої кількості їжі і потребують додаткового живлення. Наслідки такої підгодівлі на фізіологічні та біохімічні процеси остаточно не з’ясовані. Особливо мало відом...

Вміст оксиду азоту в гепатоцитах щурів за умов аліментарної депривації протеїну та токсичного ураження

У роботі представлені дослідження вмісту оксиду азоту в субклітинних фракціях печінки та сироватці крові щурів за умов аліментарної депривації протеїну і гострого токсичного ураження ацетамінофеном. З метою моделювання н...

The analysis of sterility of pollen of woody plants in conditions of the city of Kamyanets-Podilsky

The analysis of sterility of pollen of woody plants in different ecological conditions of the city of Kamyanets-Podilsky has been carried out. The material for the study was the pollen of Aesculus hippocastanum L. and Ti...

THE APPLICATION OF YEAST RHODOTORULA GLUTINIS FOR CULTIVATION OF SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) UNDER THE LABORATORY CONDITIONS

The usage of live feeds on the early stages of fish post-embryonic development has a positive effect on the fry survival and growth processes. Zooplankton which commonly used as live food is not able to synthesize such i...

АНАЛІЗ СИСТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ФЛОРИ ВОДНИХ ТА БОЛОТНИХ ЕКОСИСТЕМ ПОДІЛЛЯ

Здійснено структурно-порівняльний аналіз систематичної структури флори водних і болотних екосистем Поділля. Конспект досліджуваної флори нараховує 535 видів, що належать до 483 родів, 97 родин та 4 відділів. Проаналізова...

Download PDF file
  • EP ID EP243890
  • DOI -
  • Views 97
  • Downloads 0

How To Cite

М. П. ЗАМОРОВА, В. В. ЗАМОРОВ (2014). ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 6(1), 45-51. https://europub.co.uk/articles/-A-243890