Знали ли книжники Киевской митрополии испанскую схоластику: к постановке проблемы
Journal Title: Київська Академія - Year 2017, Vol 0, Issue
Abstract
Статья представляет собой попытку обнаружить «испанский след» в богословской мысли Киевской митрополии XVII в. на примере наставлений об отправлении церковных таинств («Наука о седми тайнахъ церковных» в составе виленского Требника 1617–1618 гг.) и первого православного печатного пособия по моральному богословию («Мир с Богом человеку». Киев, 1669). Одним из источников для «Науки» стало сочинение испанского иезуита Франсиско де Толедо (1534–1596)) «Summa de Instructione Sacerdotum» (известное также как «Summa casuum conscientiae»), в основу которого был положен курс по моральной теологии в Collegium Romanum в Риме. Составители виленской «Науки» прибегали не только к буквальному переводу значительных порций текста испанского иезуита и близкому к оригиналу пересказу отдельных фрагментов, но также дополнили заимствованные из де Толедо фрагменты рассуждениями о церковных ритуалах, цитатами из отеческой традиции, из канонов Вселенских и Поместных соборов, из гражданских правовых памятников. Несмотря на то, что виленская «Наука» вышла из униатских кругов, она получила широкое распространение и среди православных: именно посредством данного памятника отдельные фрагменты сочинения де Толедо попали в «Мир с Богом человеку». Но при этом совершенно очевидно, что в толковании семи смертных грехов и в рассуждениях о милостыни заметно прямое обращение составителей «Мира с Богом» к сочинению де Толедо. Оба памятника Киевской митрополии послужили впоследствии источником для рукописной компиляции о таинствах московского книжника Евфимия Чудовского, который, таким образом, способствовал распространению «Суммы» де Толедо и в московской традиции.
Authors and Affiliations
Margarita Korzo
Keywords
Related Articles
- EP ID EP507738
- DOI 10.18523/1995-025x2017130132
- Views 56
- Downloads 0
Посольство Лазаря Барановича до Москви в 1684 р.: подарунки, прохання та інші видатки
У статті пропонуються матеріали посольства Лазаря Барановича до Москви в 1684 році. Це перше видання документів, серед яких: три листи Барановича до царів Івана та Петра Олексійовичів, регента Софії Олексіївни, принца Ва...
Києво-могилянські трактати «Про виникнення і зникнення» у контексті теологічних дискусій XVII — початку XVIIІ століть
Стаття присвячена трактатам «Про виникнення і зникнення» викладеними у Києво-Могилянській академії у XVII–XVIIІ ст. як складова філософського курсу. Ці трактати мають історичну і тематичну прив’язку до однойменної книги...
Вихованці Київської духовної академії брати Пархомовичі: освітяни, богослови, історики
Статтю присвячено з’ясуванню внеску вихованців Київської духовної академії у становлення культурних практик модерного типу на теренах Російської імперії другої половини X IX — початку XX століть. В основу дослідження ляг...
У пошуках «партнера», або як Олицька школа стала філією Замойської академії
У статті аналізується заснування Олицької семінарії/колегіуму в контексті намірів людей, що були до цього причетні. Зокрема, обговорено стан церковної освіти в Луцькій католицькій дієцезії кінця XVI — першої третини ст....
«Азъ, Іерей...»: «руская» мова метрычных кніг уніяцкіх цэркваў Вялікага Княства Літоўскага ў XVII–XVIII стагоддзях
У статті проаналізовано використання «руської мови» у церковних метриках, що їх провадили священики Унійної Церкви на білоруських теренах Великого князівства Литовського упродовж XVII–XVIII століть. Дослідження здійснено...