Зникаючі села України як наслідок транформаційних процесів радянської доби
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2018, Vol 50, Issue
Abstract
Концептуально розглянуто політику партійних органів стосовно політичних, економічних і соціальних перетворень українського села. Встановлено, що різні підходи щодо подальшої долі українського села були припинені вольовими рішеннями союзного верху. Українське село з його працьовитим населенням насильно було колективізовано, спротив колективізації було зломлено. Останню крапку спротиву колективізації поставив Голодомор 1932-1933 рр. За колективізації селяни фактично втратили право розпоряджатися засобами виробництва та результатами своєї праці. Органи влади одноосібно встановлювали ціни на зерно та іншу продукцію сільського господарства. Відсутність паспортів фактично закріплювала селян у колгоспах, позбавляла права самостійно реалізовувати можливість пошуку кращих умов життя, праці та гідної її оплати. Війна різко зменшила кількість населення. Розвиток соціальної сфери у післявоєнний час фінансувався за залишковим принципом. Партійне рішення середини 50-х років ХХ ст. щодо укрупнення та спеціалізації колгоспів створило передумови для виникнення т. з. неперспективних (бригадних) сіл. Водночас, від’їзд великої кількості молоді на підняття цілинних земель Казахстану, комсомольські будови сприяли втраті національної пам’яті та зв’язку поколінь, розмивався і розбавлявся генетичний код аграрної нації, руйнували ментальність. У «неперспективних» селах йшло згортання інфраструктури соціальної сфери, що пришвидшувало їх зникнення. Оскільки тенденція зберігається, потрібна невідкладна система заходів з протидії цьому негативному процесу.
Authors and Affiliations
М. М. Рогожа
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514683
- DOI 10.26661/swfh-2018-50-037
- Views 45
- Downloads 0
СМУТОК І ПЛАЧ У СТАРОЗАВІТНИХ ТЕКСТАХ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ
Стаття присвячена проблемі печалі та сліз у поширених на Русі оповідних текстах Старого Завіту. З‟ясовано та проаналізовано обставини, за яких згадуються нерадісні емоції у П‟ятикнижжі та історичних книгах. Виявлено їх п...
МІЛАН ГОДЖА ТА ЙОГО ПРОЕКТ ФЕДЕРАЦІЇ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЄВРОПІ
Метою статті є розгляд процесу формування Міланом Годжою концепції центральноєвропейської інтеграції, яка передбачала утворення в Центральній Європі федеративної держави з відносно сильною центральною владою. Автор статт...
РОЛЬ НОВАЦІЙ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ УЧЕНИХ У РОЗРОБЦІ ІСТОРИКАМИ ПІДРОСІЙСЬКОЇ УКРАЇНИ ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОЇ МЕТОДИКИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.)
У статті простежена специфіка рецепції новітніх на той час джерелознавчих прийомів та принципів в українській історичній науці означеного періоду. Показано на конкретних прикладах як ідеї західноєвропейських методологів...
ЩОДЕННИКИ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИТОКІВ УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
У статті проведено джерелознавчий аналіз комплексу щоденникових записів Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963), як одного з джерел особового походження історії українського шістдесятництва, досліджено їх історичну, інф...
[Рец.]: Особливості суспільно-політичної модернізації країн пострадянського простору : монографія / за ред. А.Г. Бульвінського. – Київ : ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2017. – 288 с.
В монографії її авторами також робиться одна з перших спроб дати наукове визначення пострадянському простору. Зважуючи на внутрішню складність цього терміну автори монографії взяли за основу географічний та геополітичний...