Зникаючі села України як наслідок транформаційних процесів радянської доби
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2018, Vol 50, Issue
Abstract
Концептуально розглянуто політику партійних органів стосовно політичних, економічних і соціальних перетворень українського села. Встановлено, що різні підходи щодо подальшої долі українського села були припинені вольовими рішеннями союзного верху. Українське село з його працьовитим населенням насильно було колективізовано, спротив колективізації було зломлено. Останню крапку спротиву колективізації поставив Голодомор 1932-1933 рр. За колективізації селяни фактично втратили право розпоряджатися засобами виробництва та результатами своєї праці. Органи влади одноосібно встановлювали ціни на зерно та іншу продукцію сільського господарства. Відсутність паспортів фактично закріплювала селян у колгоспах, позбавляла права самостійно реалізовувати можливість пошуку кращих умов життя, праці та гідної її оплати. Війна різко зменшила кількість населення. Розвиток соціальної сфери у післявоєнний час фінансувався за залишковим принципом. Партійне рішення середини 50-х років ХХ ст. щодо укрупнення та спеціалізації колгоспів створило передумови для виникнення т. з. неперспективних (бригадних) сіл. Водночас, від’їзд великої кількості молоді на підняття цілинних земель Казахстану, комсомольські будови сприяли втраті національної пам’яті та зв’язку поколінь, розмивався і розбавлявся генетичний код аграрної нації, руйнували ментальність. У «неперспективних» селах йшло згортання інфраструктури соціальної сфери, що пришвидшувало їх зникнення. Оскільки тенденція зберігається, потрібна невідкладна система заходів з протидії цьому негативному процесу.
Authors and Affiliations
М. М. Рогожа
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514683
- DOI 10.26661/swfh-2018-50-037
- Views 64
- Downloads 0
АДМІНІСТРАТИВНИЙ АПАРАТ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У 1920–1930-х рр.
У статті розглядається мережа вікаріатств та благочинницький адміністративний апарат Київської єпархії міжвоєнного періоду. Подаються відомості про єпархіальних архієреїв та вікарних єпископів, які очолювали або тимчасов...
ВПЛИВ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ НА ПОДОЛАННЯ ПОСТКОЛОНІАЛЬНОГО СИНДРОМУ СУЧАСНИМИ УКРАЇНЦЯМИ
У статті на основі аналізу праць сучасних істориків, політологів та суспільствознавців робиться спроба визначити основні фундаментальні історичні міфи, які використовували радянські та сучасні російські ідеологи для форм...
Г.М. ДОБРОВ И В.М. ГЛУШКОВ: НАУКОЗНАВСТВО, КІБЕРНЕТИКА, ІНФОРМАТИКА
На основі вивчення оригінальних праць і ознайомлення виконаних звітів, стаття висвітлює співпрацю таких видатних вчених, як В.М. Глушков (1923-1982), який є автором фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики...
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ВПЛИВИ НА ОРІЄНТАЦІЮ ПОЛЬСЬКОЇ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ У ВИРІШЕННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ (1914-1917 рр.)
У статті представлено суспільні і політичні впливи на орієнтацію польської суспільної думки в Україні у вирішенні національного питання під час Першої світової війни. На початку війни більшість польського населення в Рос...
КРИТИЧНЕ РОЗМІРКОВУВАННЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК ТА СВОБОДА ВОЛІ
У статті розглянуто чинники генезису критичного мислення: цілі навчання; засіб навчання та зміст освіти. Відзначається, що для виникнення та розвитку критичного мислення необхідно забезпечити з-поміж іншого ряд умов: 1)...