Мultiversum. Philosophical almanac

Мultiversum. Philosophical almanac

Basic info

  • Publisher: Vitalii Liakh
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Nov/23

Subject and more

  • LCC Subject Category: Philosophy
  • Publisher's keywords: Philosophy, Human Being, Modern Culture, Religious Life, Ecological and Axiological Problems of Time
  • Language of fulltext: russian, ukrainian, english
  • Time from submission to publication: 10 weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License: CC BY
  • License terms
  • Open Access Statement: Yes
  • Year open access content began: 1998
  • Does the author retain unrestricted copyright? True
  • Does the author retain publishing rights? True

Best practice polices

  • Permanent article identifier: DOI
  • Content digitally archived in: Nopolicy
  • Deposit policy registered in: None

This journal has '654' articles

Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії

Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії

Authors: Yaroslav Lyubiviy
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Формування рефлексії як схеми мислення та тригера практичної дії у стародавньому світі було важливим чинником виникнення феномена «вісьового часу» (К.Ясперс). У цей період виникли мораль як рефлексія та регулятор вольової діяльності, логіка як рефлексивне відслідковування істинності руху думки, демократія як рефлексивне взаємовизнання громадянами гідності один одного, монотеїстичні релігії (юдаїзм, брахманізм, веданта, християнство, деякі школи будизму), а також класична філософія. Рефлексія як компонент самосвідомості стала важливим механізмом самоорганізації ідентичності, починаючи з вісьового часу. Сократ виявив необхідність рефлексивного усвідомлення відмінності загального від одиничного у процесі мислення та сприяв усвідомленню моралі як форми суспільної свідомості. Платон сформулював ідею мислення як бесіди душі із самою собою та рефлексивного осмисленного переходу від однієї ідеї до іншої у процесі мислення. Аристотель з’ясував, що відчуття, сприйняття, уява супроводжуються своєрідним сприйняттям-мисленням (усвідомленням, рефлексією), але останнє є вищим за природою, ніж перші, та, на противагу цьому, розум мислить божественне, що є однією природою з ним, і є мисленням мислення.

Keywords: рефлексія, «вісьовий час», ідентичність, мораль, моральнісність, моральна рефлексія, етична рефлексія, соціальна рефлексія, «рефлексія рефлексії», самосвідомість
Forming of Concept of Reflection as Mechanism of Self-Organization of Identity

Forming of Concept of Reflection as Mechanism of Self-Organization of Identity

Authors: Yaroslav Lyubiviy
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Forming of reflection as thinking charts and trigger hook of practical action in the ancient world was the important factor of origin of «axial time» (K.Jaspers). In this period rose up moral as reflection and regulator volitional activity, logician as a reflective watching of truth of motion of idea, democracy as reflective mutual recognition by the citizens of dignity each other, religions of monotheists (Judaism, Brahmanism, Vedanta, Christianity, some schools of Buddhism) also classic philosophy. A reflection as component of self-consciousness became the important mechanism of self-organization of identity beginning from axial time. Socrates educed the necessity of reflective realization of difference general from single in the process of thinking and assisted realization of moral as form of of public consciousness. Plato set forth a thinking idea as conversation of the soul with itself and reflective comprehension of transition from one idea to other in the process of thinking. Aristotle found out, that felling, perception and imagination accompanied by the original perception-thinking (realization, reflection), but the last is higher by nature, than first, and in an opposition to it, a mind thinks divine, that is one nature with him, and is thinking of thinking.

Keywords: reflection, «axial time», identity, moral, morality, moral reflection, ethic reflection, social reflection, «reflection of reflection», self-consciousness
Формирование понятия рефлексии как механизма самоорганизации идентичности в античной философии

Формирование понятия рефлексии как механизма самоорганизации идентичности в античной философии

Authors: Yaroslav Lyubiviy
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Формирование рефлексии как схемы мышления и триггера практического действия в древнем мире было важным фактором возникновения феномена «осевого времени» (К. Ясперс). В этот период возникли мораль как рефлексия и регулятор волевой деятельности, логика как рефлексивное отслеживание истинности движения мысли, демократия как рефлексивное взаимопризнание гражданами достоинства друг друга, монотеистические религии (иудаизм, брахманизм, веданта, христианство, некоторые школы буддизма), а также классическая философия. Рефлексия как компонент самосознания стала важным механизмом самоорганизации идентичности, начиная с осевого времени. Сократ выявил необходимость рефлексивного осознания отличия общего от единичного в процессе мышления и способствовал осознанию морали как формы общественного сознания. Платон сформулировал идею мышления как беседы души с самой собой и рефлексивного осмысления перехода от одной идеи к другой в процессе мышления. Аристотель выяснил, что ощущение, восприятие, воображение сопровождаются своеобразным восприятием-мышлением (осознанием, рефлексией), но последнее выше по природе, чем первые, и, в противоположность этому, ум мыслит божественное, что является одной природой с ним, и есть мышлением мышления.

Keywords: рефлексия, «осевое время», идентичность, мораль, моральниснисть, моральная рефлексия, этическая рефлексия, социальная рефлексия, «рефлексия рефлексии», самосознание
Comparative analysis of sign concepts of G. Berkeley and J. Lock

Comparative analysis of sign concepts of G. Berkeley and J. Lock

Authors: Taras Mamenko
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

The article deals with Berkeley's semiotic views as alternatives to J. Lock's views. Rejecting the materialist ontology, Berkeley rethinks the meaning of the linguistic sign. Since ideas cease to refer to things, and things are a combination of simple ideas, their meaning language signs (words) obtained through the connection between ideas. This gives grounds to speak about the functional significance of the sign in contrast to the substantive, where behind the word must be a particular material thing, or a clear idea. Berkeley also expands the functions of language, language is needed not only for the transmission of information, it can express emotion, will, belief, etc.

Keywords: G. Berkeley, J. Locke, sign, speech, word, idea, thing, sensation, semiotics
Сравнительный анализ концепций знака у Дж. Беркли и Дж. Локка

Сравнительный анализ концепций знака у Дж. Беркли и Дж. Локка

Authors: Taras Mamenko
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

В статье рассматриваются семиотические взгляды Дж. Беркли как алтернатива относительно парадигмальных для эпохи взглядов Дж. Локка. Отвергая материалистическую онтологию, Беркли переосмысливает значение языкового знака. Поскольку идеи перестают посылать к вещам, а вещи является комбинацией простых идей, свое значение языковые знаки (слова) получают благодаря связи между идеями. Это дает основание говорить о функциональном значении знака в отличие от субстанционального, где за словом должна стоять конкретная материальная вещь, или четкая идея. Показано расширение Беркли функционирования языка, язык нужен не только для передачи информации, он может выражать эмоции, волю, убеждения и т.п.

Keywords: Дж. Беркли, Дж. Локк, знак, речь, слово, мысль, вещь, чувство, семиотика
Порівняльний аналіз концепцій знаку у Дж. Берклі та Дж. Лока

Порівняльний аналіз концепцій знаку у Дж. Берклі та Дж. Лока

Authors: Taras Mamenko
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

У статті розглядаються семіотичні погляди Дж. Берклі як алтернативні відносно парадигмальних для епохи поглядів Дж. Лока. Відкидаючи матеріалістичну онтологію, Берклі переосмислює значення мовного знаку. Оскільки ідеї перестають відсилати до речей, а речі є комбінацією простих ідей, своє значення мовні знаки (слова) отримують завдяки зв’язку між ідеями. Це дає підставу говорити про функціональне значення знаку на відміну від субстанційного, де за словом має стояти конкретна матеріальна річ, чи чітка ідея. Показано розширення Берклі функціонування мови, мова потрібна не лише для передавання інформації, вона може виражати емоції, волю, переконання тощо.

Keywords: Дж. Берклі, Дж. Лок, знак, мова, слово, ідея, річ, відчуття, семіотика
Father Mykola Conrad: Formation of Ukrainian National Identity in the Context of «Nationalism and Catholicism» Problem

Father Mykola Conrad: Formation of Ukrainian National Identity in the Context of «Nationalism and Catholicism» Problem

Authors: Oksana Sheremetа
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

The article covers the views of M.Conrad on nationalism and the related concepts of national identity, nation, national state in the context of the «Nationalism and Catholicism» problem. M. Conrad expressed his thoughts on nationalism in a report titled «Nationalism and Catholicism» written to be presented at the Academic Evenings of the Theological Scientific Society. The study made it possible, on the basis of analysis of the basic concepts of nationalism, to find out the vision of M. Conrad's alternative doctrine to the integral nationalism of D. Dontsov, which is Catholic nationalism. It also made it possible to prove that the thinker managed to develop a well-grounded and well-balanced vision of a problem that can be described as Catholic nationalism. As a result of the study of his ideas it was found that they are on the verge of two philosophical directions – neo-Thomism and political philosophy. One of the reasons for the idea of developing nationalism on a Christian basis was the need to oppose it to the integral nationalism of D. Dontsov, who was influenced by the philosophy of F. Nietzsche. The shared understanding of the concept of national identity, the essence of nationalism and its types by Conrad and contemporary thinkers (V. Lisovy, O. Protsenko, E. Smith) shows the foresight and the relevance of the ideas of the father in the realm of political philosophy. Comparison of the report by M. Konrad with the works of Polish thinkers Y. Voronetsky and Y. Bohensky provided an opportunity to argue that his idea of Catholic nationalism developed within the framework of political-philosophical discourse on the development of the spread and implementation of nationalistic ideas both in Polish and Ukrainian environments. Fathers M. Conrad, Y. Voronetsky and Y. Bohensky tried to consider the problem of nationalism on the basis of early neo-Thomism, in particular, the doctrine of the natural law, the common good, the doctrine of the state, applying it to the problems of the contemporary society.

Keywords: neo-Thomism, political philosophy, national identity, nationalism, nation, national state
о. Николай Конрад: формирование украинской национальной идентичности в контексте проблемы «национализм и католицизм»

о. Николай Конрад: формирование украинской национальной идентичности в контексте проблемы «национализм и католицизм»

Authors: Oksana Sheremetа
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

В статье освещаются взгляды о. Н. Конрада на национализм и связанные с ним понятия: национальная идентичность, нация, национальное государство в контексте проблемы «национализм и католицизм», которые он высказал в докладе под названием «Национализм и католицизм», написанном для выступления на Академических вечерах Богословского Научного общества. Проведенное исследование позволило на основе анализа основных понятий национализма выяснить видение Н. Конрадом альтернативного учения в интегрального национализма Д. Донцова – национализма католического. Отмечается, что мыслителю удалось развить собственное основательное и взвешенное видение проблемы, которое можно определить как католический национализм. В результате изучения его идей было выяснено, что они находятся на границе двух философских направлений – неотомизма и политической философии. Одной из причин идеи развития национализма на христианских началах была потребность противопоставить ее интегральному национализму Д. Донцова, который находился под влиянием философии Ницше. Общность понимания понятия национальной идентичности, сущности национализма и его видов Конрадом и современными мыслителями (В. Лесной, А. Проценко, Э. Смит) свидетельствует о дальновидности и актуальности идей отца в области политической философии. Сравнение доклада Н. Конрада с трудами польских мыслителей Я. Воронецкого и Ю. Бохенского позволило утверждать, что его идея католического национализма развивалась в рамках политико-философского дискурса по развитию, распространению и внедрению националистических идей как в польской, так и в украинской среде. Н. Конрад, Я. Воронецкий и Ю. Бохенский пытались рассматривать проблему национализма на основе раннего неотомизма, в частности учения о природном законе, общем благе, учении о государстве, применяя его к проблемам общества того времени.

Keywords: неотомизм, политическая философия, национальная идентичность, национализм, нация, национальное государство
о. Микола Конрад: формування української національної ідентичності у контексті проблеми «націоналізм та католицизм

о. Микола Конрад: формування української національної ідентичності у контексті проблеми «націоналізм та католицизм

Authors: Oksana Sheremetа
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

У статті висвітлюються погляди о. М. Конрада на націоналізм та пов’язані з ним поняття: національна ідентичність, нація, національна держава у контексті проблеми «націоналізм та католицизм», які він висловив у доповіді під назвою «Націоналізм та католицизм», написаній для виступу на Академічних вечорах Богословського Наукового Товариства. Проведене дослідження дало можливість, на основі аналізу основоположних понять націоналізму, з’ясувати бачення М. Конрадом альтернативного вчення до інтегрального націоналізму Д. Донцова – націоналізму католицького. Також ствердити, що мислителю вдалося розвинути власне ґрунтовне і виважене бачення проблеми, яке можна окреслити як католицький націоналізм. У результаті вивчення його ідей було з’ясовано, що вони містяться на межі двох філософських напрямів – неотомізму та політичної філософії. Однією з причин ідеї розвитку націоналізму на християнських засадах була потреба протиставити її інтегральному націоналізму Д. Донцова, який перебував під впливом філософії Ф. Ніцше. Спільність розуміння поняття національної ідентичності, сутності націоналізму та його видів Конрадом і сучасними мислителями (В. Лісовий, О. Проценко, Е. Сміт) свідчить про далекоглядність та актуальність ідей отця у царині політичної філософії. Порівняння доповіді М. Конрада з працями польських мислителів Я. Воронецького та Ю. Бохенського дало можливість ствердити, що його ідея католицького націоналізму розвивалася у межах політико-філософського дискурсу з розвитку, поширення та впровадження націоналістичних ідей як у польському, так і в українському середовищі. М. Конрад, Я. Воронецький та Ю. Бохенський намагалися розглядати проблему націоналізму на засадах раннього неотомізму, зокрема вчення про природній закон, загальне добро, вчення про державу, застосовуючи його до проблем тогочасного суспільства.

Keywords: неотомізм, політична філософія, національна ідентичність, націоналізм, нація, національна держава
Buddhism in Nietzche’s Works

Buddhism in Nietzche’s Works

Authors: Anastasiya Strelkova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

This article represents a study of F. Nietzsche’s reception of Buddhism. His works are analyzed from the standpoint of the «philosophy of emptiness». Buddhism is mentioned in majority of his works, but these mentions are of ambiguous and contradictory character caused by the lack in the Buddhist studies of the 2nd half of 19th century of an adequate interpretation of the basic concept of Buddhist thought – «emptiness» (sunyata). On the example of several parallels it is demonstrated that there is considerable closeness between the Nietzsche’s ideas and Buddhism and a suggestion is made concerning the Nietzsche’s acquaintance with Dhammapada. The analysis presented in this article allows to assert that Nietzsche had intuitionally predicted the future discoveries of academic Buddhology and his understanding of Buddhism resulted much more adequate to the inner essence of Buddhism (philosophy of emptiness) than the prevailing in that historical period «cult of Nothingness».

Keywords: Nietzsche, Buddhism, zen, emptiness, sunyata, Nothingness, Dhammapada
Буддизм в творчестве Ницше

Буддизм в творчестве Ницше

Authors: Anastasiya Strelkova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Статья посвящена исследованию обращения Ф. Ницше к буддизму. Философский анализ его произведений осуществляется с точки зрения буддийской «философии пустоты». Упоминания о буддизме присутствуют в большинстве работ мыслителя, однако они имеют неоднозначный и противоречивый характер, что было обусловлено отсутствием в буддологии второй половины XIX в. адекватного представления об основополагающим для буддийской мысли понятии – «пустоты» (шуньята). На примере отдельных параллелей показана близость идей Ницше и буддизма (абсолютный приоритет истинного познания, переоценка всех ценностей и шунья-вада Наґарджуны и др.). Высказывается также предположение о возможности ознакомления Ницше с текстом «Дгаммапады». Проведенный анализ дает основания утверждать, что Ницше интуитивно предчувствовал будущие открытия академической буддологии, причем его понимание буддизма оказалось более адекватным глубинной философской мысли буддизма (философии пустоты), чем господствующий в ту эпоху «культ Ничто».

Keywords: Ницше, буддизм, дзен, пустота, шуньята, Ничто, Дгаммапада
Буддизм у творчості Ніцше

Буддизм у творчості Ніцше

Authors: Anastasiya Strelkova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Статтю присвячено дослідженню звернення Ф. Ніцше до буддизму. Філософський аналіз його творів здійснюється з точки зору буддійської «філософії порожнечі». Згадки про буддизм присутні у більшості праць мислителя, однак вони мають неоднозначний й суперечливий характер, що було зумовлено відсутністю в буддології другої половини ХІХ ст. адекватного уявлення про засадниче для буддійської думки поняття – «порожнечу» (шуньята). На прикладі окремих паралелей показано близькість ідей Ніцше і буддизму (замежовість добра і зла, абсолютний пріоритет істинного пізнання, переоцінка всіх цінностей і шунья-вада Наґарджуни та ін.). Висловлюється також припущення про можливість ознайомлення Ніцше з текстом «Дгаммапади». Здійснений аналіз дає підстави стверджувати, що Ніцше інтуїтивно передчував майбутні відкриття академічної буддології, причому його розуміння буддизму виявлялося більш адекватним глибинній філософській думці буддизму (філософії порожнечі), ніж панівний за тієї доби «культ Ніщо».

Keywords: Ніцше, буддизм, дзен, порожнеча, шуньята, Ніщо, Дгаммапада
Вчення Калачакри тибето-буддійської традиції  (історіографічний нарис)

Вчення Калачакри тибето-буддійської традиції (історіографічний нарис)

Authors: Olena Kalantarova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Калачакра-тантра в тибето-буддійській традиції – це доктрина часу, яка є основою не лише для певних релігійних практик, а й для буддійських природничих наук (астрономо-астрології та алхіміо-медецини). Стаття присвячена послідовному огляду основних досліджень вчення Калачакри як в межах самої традиції (починаючи з Х ст., коли Калачакра з’явилась в буддійському просторі Індії в якості тантричного вчення), так і на заході (починаючи з XVII ст., коли інформація про культову сторону Калачакри та про пов’язані з нею буддійські науки фрагментарно почала просочуватися в інтелектуальний простір Європи), що умовно можна розподілити на дві гілки студій: апологетичних та критичних, відповідно. В апологетичних студіях було зафіксовано відображення певних періодів еволюції практики Калачакра-тантри та визначено її приналежність до групи вищих тантр ваджраяни. У критичних студіях, з метою з’ясувати культурний та філософський масштаб вчення, було виокремлено декілька головних напрямів дослідження вчення Калачакри: космологічний, астрономо-астрологічний, алхімічно-медичний, есхатологічний, релігійно-ритуальний та тибетологічний. У результаті такого підходу до історіографії Калачакра-тантри було виявлено, що наразі ці дві гілки студій, наближаючись одна до одної, досягли певної межі, за якою може відкритися новий рівень дослідження вчення, що, своєю чергою, підживить діалог буддизму з наукою, де Калачакра-тантрі, яка балансує між фізикою та метафізикою, може бути відведена ключова роль

Keywords: Калачакра, тантра, ваджраяна, буддизм, буддійські науки, Тибет, тибетологія, історіографія
Kalachakra as the Teaching of Tibetan-Buddhist Tradition (Historiographical Essay)

Kalachakra as the Teaching of Tibetan-Buddhist Tradition (Historiographical Essay)

Authors: Olena Kalantarova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Kalachakra-tantra of the Tibetan-Buddhist tradition, which is the basis of not only certain religious practices, but also of Buddhist natural sciences (astronomical astrology and alchemical medicine), is the doctrine of Time. The article is devoted to the sequential review of the main researches of the Kalachakra doctrine that were undertaken by representatives of the tradition (since the X century, when Kalachakra appeared in the Buddhist space of India as a tantric doctrine), and by Western scholars (since the XVII century, when the Information about the cult of Kalachakra and about Buddhist sciences began fragmentarily to leak into the intellectual space of Europe). These researches could be divided into two directions: apologetic one and critical one, accordingly. In the apologetic studies, it was reflected the certain periods of the evolution of the Kalachakra-tantra practice and its affiliation to the group of the highest tantras of Vajrayana. To define the cultural and philosophical scale of the doctrine, in critical studies it were distinguished several main directions of the study of Kalachakra teaching: cosmological, astronomical-astrological, alchemical-medical, eschatological, religious-ritual and tibetological spheres. This approach to research of the Kalachakra-tantra historiography gives us the opportunity to see how the both research directions have met reaching certain limits to open the new level of study of the Kalachakra that could refresh the dialogue between Buddhism and science, where Kalachakra-tantra, which hesitates from physics to metaphysics, would play the leading role

Keywords: Kalachakra, tantra, Vajrayana, Buddhism, ་Buddhist science, Tibet, Tibetology, historiography
Учение Калачакры тибето-буддийской традиции (историографический очерк)

Учение Калачакры тибето-буддийской традиции (историографический очерк)

Authors: Olena Kalantarova
Year: 2019, Volume: 0, Number: 1
(0 downloads)
Abstract

Калачакра-тантра в тибето-буддийской традиции – это доктрина времени, которая является основой не только для определенных религиозных практик, но и для буддийских естественных наук (астрономо-астрологии и алхимии-медицини). Статья посвящена последовательному обзору основных исследований учения Калачакры как в пределах самой традиции (начиная с Х в., когда Калачакра появилась в буддийском пространстве Индии в качестве тантрического учения), так и на западе (начиная с XVII в., когда информация о культовой стороне Калачакры и о связанных с ней буддийских науках фрагментарно начала просачиваться в интеллектуальное пространство Европы), которые условно можно разделить на две ветви исследований: апологетические и критические, соответственно. В апологетических студиях было зафиксировано отображение определенных периодов эволюции практики Калачакра-тантры и определена ее принадлежность к группе высших тантр ваджраяны. В критических студиях, с целью выяснить культурный и философский масштаб учения, было выделено несколько основных направлений исследования учения Калачакры: космологический, астрономо-астрологический, алхимические-медицинский, эсхатологический, религиозно-ритуальный и тибетологический. В результате такого подхода к историографии Калачакра-тантры было обнаружено, что в настоящее время эти две ветви исследований, приближаясь друг к другу, достигли определенного предела, за которым может открыться новый уровень исследования учения, что, в свою очередь, оживит диалог буддизма с наукой, где Калачакра-тантри, балансирующей между физикой и метафизикой, может быть отведена ключевая роль.

Keywords: Калачакра, тантра, ваджраяна, буддизм, буддийские науки, Тибет, тибетологии, историография

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.