АФЕКТИВНІ ФАКТОРИ СУМІСНОГО ЕМОЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Abstract

Актуальність дослідження. На відміну від моделей соціального аналізу, які критикуються за те, що підсумовують та схематизують онтологію взаємодії суспільства, висновки наведеного нами аналізу ґрунтуються на соціальнофілософських теоріях, що стосуються емоційної природи колективних явищ. Зокрема, автор пропонує вивчити кооперативну діяльність сучасних суспільств з точки зору афективних факторів, що переважають у міжособистісному обміні між членами різних формальних організацій, спонтанними групами та колективами з урахуванням їх особливого типу, організаційної згуртованості, а також спільно досягнуті результати. Постановка проблеми. Наріжні емпатичні й ідентифікаційні суспільні процеси, зокрема, можна оцінити в рамках методів і категорій запропонованої в лоні феноменологічної філософії соціально-філософської доктрини, постулюючи порядок видів соціальних сполук, який відповідає різним типам спільної емоційної взаємозалежності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Критичні роздуми, що стосуються загальних основ актуальних питань, представлені в роботах наступних українських дослідників: М. Булатова, В. Москаленко, В. Польщук, Л. ОрбанЛембрик, М. Пірен, В. Циба, А. Коваленко, М. Культаєва, М. Корнев. Основні методологічні механізми та конкретні концептуальні рішення висвітлені в публікаціях Н. Бойчука, Н. Бурана, Т. Добко, Т. Лутія, І. Почінока, О. Хижняка, А. Малінкіна та інших. Постановка завдання. Відповідно, метою даної роботи є застосування раніше запропонованої феноменологічної методології та класифікації колективних емпатетіческіх станів з метою надання засобів для адекватної інтерпретації ступеня, в якому конкретне соціальне утворення є гармонійним. А також визначити емоційні передумови і важелі громадянської активності, аналізуючи вплив емоційних чинників на нашу здатність до спільного критичного мислення, рефлексивно-реактивне сприйняття і усвідомлення суспільних перетворень. Виклад основного матеріалу. Емоційна складова соціокультурних зрушень і розвитку рідко є основним предметом глибокого наукового дослідження. Прийняття нормативних моделей соціальної формації в якості вихідної точки сучасної соціальної науки розглядає виникнення, функціонування та динаміку стабільних колективних суб'єктів, заснованих на неявному атомізмі та раціональності прикордонних ліній соціально складових осіб, що їх утворюють. Основний аспект досліджуваної в даний час афективної феноменології пов'язаний з роллю, яка приписується актам загальної симпатії і солідарності стосовно випадків колективно підтримуваної профілактичної емоційної аксіології. Віддзеркалюючи потужні гальванізуючі диспозиції, колективні емоції часто є проявом різноманітних, часом суперечливих суспільних тенденцій, здатних поширюватися по даній соціальній формації, амбівалентно змінюючи їхню полярність. Висновки. Один з найважливіших внесків соціальної феноменології у вивчення групових емоцій полягає в тому, щоб запропонувати механізм регулювання в поєднанні з розвитком моделі продуктивної комунальної згуртованості, досягнення якої має прагнути будь-яке гармонійне і етичне суспільство. Таке тлумачення, однак, не передбачає відвертого ігнорування нашої колективної пізнавальної та вольової спроможності, а натомість вимагає збалансованого підходу до усвідомлення морального значення та раціонального впливу в рамках більш широкої схеми строго стратифікованого суспільства.

Authors and Affiliations

Frol Revin

Keywords

Related Articles

TO THE PROBLEM OF REALIZATION STEM-EDUCATION IN UKRAINE

Urgency of the research. STEM-education in Ukraine is in the stage of formation, its implementation is through the reform of school education, namely, the reform of the “New Ukrainian School”. Digital technologies, as an...

THE STRATEGY OF EDUCATION QUALITY IMPROVEMENT AS THE STRATEGY OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF SOCIETY, STATE AND INDIVIDUAL

Urgency of the research lies in the fact that it includes education quality analysis as a social institution that is aimed at training of highly qualified specialists able to work under innovative environment conditions....

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА КИТАЇ

Актуальність теми дослідження. Якісна освіта громадян є одним з могутніх важелів розвитку економіки, а розвиток соціально-економічної сфери зумовлює постійне зростання вимог до освіти. Таким чином, забезпечення високої,...

RETRO-INTROSPECTION ON RELIGIOUS DEBATE AND CONFLICT IN POST-COLONIAL INDIA AND POSSIBLE SUGGESTIONS TO IMPROVE THE SITUATION

Urgency of the research. India has a rich cultural heritage and diversity dating back to ancient times (before Christ) to contemporary times. The paper focuses on the era before Christ, medieval era and post independent...

УКРАЇНСЬКА ІГРАШКА ЯК ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОДИН УЧАСНИКІВ АТО І ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Актуальність теми дослідження. Необхідність дослідження особливостей використання української народної іграшки в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб викликана потребою оно...

Download PDF file
  • EP ID EP559129
  • DOI 10.33930/ed.2019.5007.12(4)-10
  • Views 86
  • Downloads 0

How To Cite

Frol Revin (2019). АФЕКТИВНІ ФАКТОРИ СУМІСНОГО ЕМОЦІЙНОГО ПРОСТОРУ. Освітній дискурс : збірник наукових праць, 12(4), 112-122. https://europub.co.uk/articles/-A-559129