ANALIZA PORÓWNAWCZA MNIEJSZOŚCIOWYCH RZĄDÓW KOALICYJNYCH KRAJÓW GRUPY WYSZEHRADZKIEJ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 17
Abstract
Artykuł jest poświęcony zagadnieniom tworzenia koalicyjnych rządów mniejszościowych w krajach grupy Wyszehradzkiej. Najwięcej koalicyjnych rządów mniejszościowych istniało w Polsce i Słowacji, (cztery – gabinet J. Olszewskiego, H. Suhockiej, L. Millera oraz М. Belki w Polsce, gabinet J. Morawczyka i i trzy gabinety M. Dzurindy w Słowacji), mniej w Czechach (trzy gabinety – gabinet V. Кlausa, S. Grossa, М. Topolaneka). Natomiast koalicję mniejszościowe nie zostały utworzone na Węgrzech.Te rządy aktywnie tworzyły się w Polsce na początku lat 90, gdy system partyjny jeszcze nie był ukształtowany, а ustawodawstwo wyborcze nie przewidywało klauzul zaporowych dla wchodzenia stronnictw politycznych do parlamentu. W Czechach taki typ gabinetów głównie istniał po roku 2004, czyli po wstąpieniu Republiki Czeskiej do EU. Z kolei na Słowacji koalicyjne rządy mniejszościowe istniały przeważnie do przystąpienia do UE. This article is devoted to minority coalition cabinet formation in Visegrad Group countries since start of transformation period. In the article were analyzed main factors of formation such type of governmants and theories related to study of minority governments. Main approaches of the definition “coalition minority cabinet” are examined. The coalition minority government means that the political party in coalition with other or others presented in the parliament / or deputies in parliament, which totally possess less than 50% of the full composition of parliament. The author analyses coalition minority cabinet formation in two constructions – with dominant party and equilibrium construction. The dominant party is not only the largest party, but it "gets" much more ministries in comparison to other allies of the coalition. The distinction between the majority government and the so-called “able to live” is examined. This means that such minority cabinets can be "able to live", if we will take into account the preferences of the programs of the government and opposition parties. The minority government is more effective taking in consideration programming, when no other possible coalition of parties does not agree to replace this cabinet. Experience of Polish, Slovak and Czech coalition minority governments is analysed and characterized. More coalition minority governments existed in Poland and Slovak Republic, (four – cabinet of J. Olshevski, H. Suchocka, L. Miller and M. Belka in Poland, cabinet of M. Moravchik and and three such cabinets of M. Dzurinda in Slovak Republic). Less such government were formed in Czech Republic (obviously thee cabinets – cabinets of V. Klaus, S. Gross and M. Topolanek). In Hungary coalition minority governments were not formed. Those cabinets often were formed in Poland on the Begin of 90-th, when party system was not established and electoral legislation didn’t predict electoral barriers for entering national parliament or lower chamber of the parliament. In Czech Republic such type of cabinets existed mainly after 2004, when CR become EU member. In Slovak coalition minority governments formed mainly in the period before entering EU in 2004. В статті проаналізовано формування коаліційних урядів меншості у країнах Вишеградської групи. Висвітлено підходи до визначення «коаліційний уряд меншості». Проаналізовано коаліційні уряди меншості у двох конструкціях – з домінуючою партією і рівноважною конструкцією. Коаліційний уряд меншості означає, що політична партія в коаліції з іншою/іншими представлена/ні в парламенті депутатами, загальна кількість яких становить менше ніж 50% від повного складу депутатів парламенту. Проаналізовано поняття «життєздатного» уряду. Це означає, що кабінети меншості можуть бути «життєздатними», якщо візьмемо до уваги програмні преференції урядових і опозиційних партій. Уряди меншості можуть бути стабільними тоді, коли критерій «переможної більшості» змінить критерій «життєздатності». Дослідники вважають, що уряд меншості є ефективним, якщо візьмемо до уваги його пропозиції урядової програми, і якщо жодна інша коаліція парламентських партій й не може його замінити. Мотивація виконання програми (ідеологічний фактор) розділяє опозицію і тому вона не здатна об’єднатися заради формування власного коаліційного уряду. Проаналізовано коаліційні уряди меншості, як результат політичних переговорів, які формуються у форматі двох партійних конструкцій – у конструкції з домінантною партією та у рівноважній конструкції. Домінантна партія не тільки є найбільшою партією, а й «отримує» значно більше міністерств, порівняно з рештою союзників по коаліції. Найбільше коаліційних урядів меншості і з домінантною партією, і рівноважною конструкцією існувало в Польщі (чотири кабінети), Словаччині (усі чотири кабінети сформовані на основі рівноважної конструкції), трохи менше – у Чехії (три кабінети), де всі коаліції меншості існували у форматі коаліцій з домінантною партією. У Польщі коаліції меншості частіше формувалися до вступу в ЄС. Тільки у Словаччині і Чехії їх кількість збільшилася після входження до ЄС. В Угорщині коаліції меншості були відсутні.
Authors and Affiliations
Maryan Lopata
Keywords
Related Articles
- EP ID EP430027
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
СУПРОТИВ НАСЕЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРДЕНУ ЄЗУЇТІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІ – В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.
Проаналізовано супротив різних верств населення українських земель діяльності Товариства Ісуса. Наведено фактичний матеріал щодо способів протистояння єзуїтам з боку полемістів, шляхти, козаків, братств, учнів братських...
Концептуально-теоретичні засади міжнародної здійснення гуманітарної діяльності
У статті проаналізовані основні підходи до визначення «гуманітарної діяльності», визначено її ознаки, окреслено основні принципи здійснення гуманітарної діяльності. Розглянуто різниці між гуманітарною діяльністю та гуман...
СИМВОЛІЧНІ ПРАКТИКИ АРХАЇЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Розкрито природу символу як джерела політичного панування. Показано, що саме міфологія є визначальним джерелом символічних практик у політиці. На прикладі міфологічного суспільства магічного типу архаїчної доби детально...
REVOLUTIONARY CROWD-SOURCING AND CROWD-FUNDING PRACTICES OF SOCIAL POLITICAL ACTIVISM (BASED ON UKRAINE’S EXAMPLE OF 2014‒2016)
The article analyzes the experience of Ukraine in the use of social and political crowdsourcing and crowd-funding. These technologies are studied in the time period of 2013-2016 on the example of their application for th...
Міський виборчий процес у Катеринославській губернії за городовим положенням 1892 р.
Висвітлюється міський виборчий процес - визначення персонального кола виборців, проведення голосування у виборчих зібраннях, а також обрання посадових осіб громадських управлінь - у Катеринославській губернії за муніципа...