БЛАЗЕНЬ СУПРОТИ ТРАВМИ: ДЕКОЛОНІЗАЦІЙНІ МАРКЕРИ СВІДОМОСТІ В “МОСКОВІАДІ” ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У пропонованій статті порушено проблему поведінки людини на межі, коли до такої ситуації призвели передусім знакові історичні події. Як вберегтися від травматичного досвіду власного і цілого народу? Чи можливо знайти відповідну модель поведінки і форму висловлення невимовного в таких межових умовах? Це, власне, ті питання, із якими намагається впоратися герой «Московіади». Сховатися за маскою блазня – це не лише здатність пристосува- тися до обставин, а й можливість вижити, а разом із тим викрити руйнівну силу алогічних і антигуманних тоталітарних амбіцій. Герой роману не дає шансу на майбутнє історії, однак він відкриває перспективи перед людиною, здатною розцінити цю історію як досвід. The article analyzes human behavior under most unfavorable circumstances engendered by fateful historic events. What is the way to protect yourself from your personal and collective traumatic experiences? Is it possible to identify an adequate model of behavior and the correct form for verbalizing such unspeakable experience under adverse conditions? Those are questions confronting the character in Y. Andruchowych’s Moskoviada. Hiding himself behind the mask of a clown enables the protagonist to adapt to the circumstances and to stay alive and to expose the truth about antihuman totalitarian Soviet ambitions. The protagonist does not give any chance to history but he shows the prospects for a reader capable of appreciating the story as an experience.
Authors and Affiliations
Оксана ПУХОНСЬКА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276839
- DOI -
- Views 134
- Downloads 0
КОНЦЕПТ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В ПРОЗІ ДАГЛАСА Р. ХОФШТАДТЕРА: “ГЕДЕЛЬ, ЕШЕР, БАХ: ЦЯ БЕЗКІНЕЧНА ГІРЛЯНДА”
В центрі уваги статті незвичайна побудова книги Дагласа Р. Хофштадтера: “Гедель, Ешер, Бах: ця безкінечна гірлянда”. Твір побудовано як контрапункт між Діалогами і Главами. За допомогою такої структури автор вводить нові...
ГЕТЕРООБРАЗ УКРАЇНЦЯ В РОМАНІ Д. ТАРТТ “ЩИГОЛЬ”: СТЕРЕОТИПИ ТА НОВАТОРСТВО
Кількість образів українців в американській літературі є доволі незначною. На загал за українцями закріплюється набір негативних стереотипних ознак. Роман Донни Тартт органічно послуговується цими усталеними характеристи...
МАСКА КЛОУНА – ОБЛИЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ (На матеріалі циклу Террі Пратчетта про Дискосвіт)
У контексті індивідуації особистості аналізується моделювання Террі Пратчеттом соціальної інституції «Гільдії блазнів», де реальним обличчям та єдиною власністю людини є маска, де панує строга регламентація, заборонені б...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі голов...
ПАРОДІЙНИЙ ДИСКУРС У РОМАНІ ІШМАЕЛЯ РІДА “ПОЛІТ ДО КАНАДИ”
У статті розглянуто основні характеристики романів про рабство, зокрема твір “Політ до Канади” Ішмаеля Ріда, у якому автор пародіює жанр оповідей рабів та роман Г. Б. Стоу “Хатина дядька Тома”, а також висловлює гостру с...