БЛАЗЕНЬ СУПРОТИ ТРАВМИ: ДЕКОЛОНІЗАЦІЙНІ МАРКЕРИ СВІДОМОСТІ В “МОСКОВІАДІ” ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У пропонованій статті порушено проблему поведінки людини на межі, коли до такої ситуації призвели передусім знакові історичні події. Як вберегтися від травматичного досвіду власного і цілого народу? Чи можливо знайти відповідну модель поведінки і форму висловлення невимовного в таких межових умовах? Це, власне, ті питання, із якими намагається впоратися герой «Московіади». Сховатися за маскою блазня – це не лише здатність пристосува- тися до обставин, а й можливість вижити, а разом із тим викрити руйнівну силу алогічних і антигуманних тоталітарних амбіцій. Герой роману не дає шансу на майбутнє історії, однак він відкриває перспективи перед людиною, здатною розцінити цю історію як досвід. The article analyzes human behavior under most unfavorable circumstances engendered by fateful historic events. What is the way to protect yourself from your personal and collective traumatic experiences? Is it possible to identify an adequate model of behavior and the correct form for verbalizing such unspeakable experience under adverse conditions? Those are questions confronting the character in Y. Andruchowych’s Moskoviada. Hiding himself behind the mask of a clown enables the protagonist to adapt to the circumstances and to stay alive and to expose the truth about antihuman totalitarian Soviet ambitions. The protagonist does not give any chance to history but he shows the prospects for a reader capable of appreciating the story as an experience.
Authors and Affiliations
Оксана ПУХОНСЬКА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276839
- DOI -
- Views 124
- Downloads 0
“DIABOLUS EST SIMIA DEI”: ТЕМА ОБМАНУ В ТВОРЧОСТІ ЖОРЖА БЕРНАНОСА
У творчості Жоржа Бернаноса (1888–1948) тема обману є провідною; вона реалізується на різних рівнях – сімейному, національному, метафізичному. Водночас митець окреслює шляхи подолання обману через покаяння, святість та п...
КУЛЬТУРНИЙ “КАНІБАЛІЗМ”: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ КОЛОНІАЛЬНОГО МИНУЛОГО ТА НОВА ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА МІФОЛОГІЯ У ГЕНЕЗІ ПЕРУАНСЬКОГО РОМАНУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX CТОЛІТТЯ
Критично осмислюючи ігрову концепцію “канібалізму” бразильського теоретика модернізму О. де Андраде як інструкцію до деієрархізації культури, акцентуємо питання національного міфу у Латинській Америці в різних аспек- тах...
ТРЮК, АТРАКЦІОН І ГРОТЕСК У ПОЕТИЦІ РОМАНУ ЮРІЯ ВИННИЧУКА “ТАНГО СМЕРТІ”
У статті розглянуто прийоми постколоніальної деконструкції ідеологічних культів у романі “Танго смерті” Ю. Винничука: гротескові перебільшення характеристик персонажів, «очуднення» зображених подій, перелицювання напруж...
МАНДРІВНА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ҐАДЖЕТІВ: ВИДОВИЩНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНІСТЬ НОТАТОК ПРО СТАМБУЛ СЕБАСТЬЯНА МЕНАРА
У статті розглянуто поетикальні особливості оповіді С. Менара «Входимо у Стамбул услід за клубами кіптяви» («Entrer Istanbul en suivant un nuage de poussières»), якою у квітні 2016 р. було відкрито серію мандрівних нота...
САН-ФРАНЦИСКО ЯК ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ГЕЯ (на матеріалі автобіографічного есе Р. Родріґеза “Пізні вікторіанці”)
У статті досліджуються репрезентації міста Сан-Франциско як локусу формування ідентичності гея в автобіографічному есе сучасного мексикано-американського письменника Річарда Родріґеза “Пізні вікторіанці” (1992). Даний то...