ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі головного героя Ганса Шніра. У монолозі протагоніста, спостережливого й іронічно-чутливого комічного актора, демаскуються оманливі умовності суспільного життя, пронизаного ідеологічними псевдоідеалами повоєнної ФРН 1950‐1960‐х рр. Глибокий критичний погляд клоуна сягає політики, економіки, релігії та мистецтва, демонструючи цинізм цивілізації загалом і лицемірство німецької повоєнної дійсності зокрема. Натомість невіруючий Ганс відстоює справжню християнську позицію любові, людяності і милосердя, ухиляючись від показових фальшивих норм пристойності й моралі. The article analyzes Heinrich Böll’s novel Ansichten eines Clowns (1963) through identifying the system of characters aimed at characterizing the complicated and polysemantic figure of the protagonist Hans Schnier. In his monologue, the bservant and ironically-perceptible comedian unmasks deceptive conventions of public life impregnated with ideological quasi-ideals of post-war FRG in the 1950s and 1960s. The clown’s penetrating look touches upon politics, economics, religion and art demonstrating the cynicism of civilization as a whole and the hypocrisy of the German postwar reality, in particular. Irreligious Hans himself speaks from truly Christian position of love, humaneness and mercy avoiding generally accepted norms of propriety and morality.
Authors and Affiliations
Т. А. КИРИЛОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276714
- DOI -
- Views 242
- Downloads 0
РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕРОНТОГЕНЕЗУ В АНТИЧНІЙ КОМЕДІЇ: ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ ЕЙДЖИЗМУ
У статті доводиться, що репрезентації літнього віку в античній драматургії формує підвалини ейджистської свідомості. На матеріалі обраних комедій Арістофана, Менандра, Плавта і Теренція показано, як в контексті сімейно-п...
ТОПОС ЦИРКУ В ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
У статті розглянуто еволюцію актуалізації мотивів цирку в літературній творчості. На прикладі модерної драматургії Лесі Українки проаналізовано спектр циркової образності та її семантику в творах, написаних на матеріалі...
ОБРАЗИ ПЕРСОНАЖІВ COMMEDIA DELL’ARTE У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ (на матеріалі романів Ю. Іздрика, П. Хьоґа та Д. Рубіної)
У статті визначається роль масок commedia dell’arte у постмодерністському романі (прозі початку ХХІ століття). Автор порівнює персонажів романів Ю. Іздрика (“Воццек & воццекургія”), Д. Рубіної (“Синдром Петрушки”) та П...
“ШЕКСПІРІЗАЦІЯ” АМЕРИКАНСЬКОГО ЗАХОДУ: СУЧАСНІ РЕЦИКЛЮВАННЯ
У статті розглядаються варіанти художнього переосмислення авторами кінця ХХ – початку ХХI ст.. своєрідної сторінки історії “присвоєння” В.Шекспіра в Америці, а саме, театральних постановок за його п’єсами у зоні фронтиру...
ТІЛЕСНИЙ ТРІКСТЕР (САМО) ІДЕНТИЧНОСТІ (на матеріалі роману Дж. Юдженідеса „Мідлсекс”, 2002)
Буремний вирій початку ХХІ століття затягує індивіда у своєрідну онтологічну гру, однією з ключових фігур якої стає тіло. Тіло й власне тілесність набуває амбівалентного характеру і стає беззаперечним трікстером свого ча...