ТІЛЕСНИЙ ТРІКСТЕР (САМО) ІДЕНТИЧНОСТІ (на матеріалі роману Дж. Юдженідеса „Мідлсекс”, 2002)
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Буремний вирій початку ХХІ століття затягує індивіда у своєрідну онтологічну гру, однією з ключових фігур якої стає тіло. Тіло й власне тілесність набуває амбівалентного характеру і стає беззаперечним трікстером свого часу. Особливої актуальності ця проблема набуває в американській культурі, що зумовлює вибір роману сучасного американського автора Дж. Юдженідеса “Мідлсекс” в якості аналітичного тла. Відтак, ця розвідка спрямована на дослідження можливих шляхів (ре)конструювання самоідентичності через призму категорії тілесного трікстера та її ключових характеристик, таких як амбівалентність, лімінальність / маргінальність / медіативність, гермафродитизм на сюжетотворчому та поетикальному рівнях. The article tackles the problem of identity (re)construction / changing through body transformation in Greek American novel. Among other considerations, it explores whether the modification of the corporal / material body alters the essential human self, whether body modification / intrusion is caused by the self-definition crisis, and whether a body-mind dualism is reiterated as a result. The choice of Jeffery Eugenides Middlesex (2002) as a practical ground for research is рredetermined by its untypical body transformation model presentation, especially the method of body trickster usage and its functioning on the level of plot and poetics.
Authors and Affiliations
Ганна РИКОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP278062
- DOI -
- Views 95
- Downloads 0
КОНЦЕПТ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В ПРОЗІ ДАГЛАСА Р. ХОФШТАДТЕРА: “ГЕДЕЛЬ, ЕШЕР, БАХ: ЦЯ БЕЗКІНЕЧНА ГІРЛЯНДА”
В центрі уваги статті незвичайна побудова книги Дагласа Р. Хофштадтера: “Гедель, Ешер, Бах: ця безкінечна гірлянда”. Твір побудовано як контрапункт між Діалогами і Главами. За допомогою такої структури автор вводить нові...
ГЕТЕРООБРАЗ УКРАЇНЦЯ В РОМАНІ Д. ТАРТТ “ЩИГОЛЬ”: СТЕРЕОТИПИ ТА НОВАТОРСТВО
Кількість образів українців в американській літературі є доволі незначною. На загал за українцями закріплюється набір негативних стереотипних ознак. Роман Донни Тартт органічно послуговується цими усталеними характеристи...
МАНДРІВНА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ҐАДЖЕТІВ: ВИДОВИЩНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНІСТЬ НОТАТОК ПРО СТАМБУЛ СЕБАСТЬЯНА МЕНАРА
У статті розглянуто поетикальні особливості оповіді С. Менара «Входимо у Стамбул услід за клубами кіптяви» («Entrer Istanbul en suivant un nuage de poussières»), якою у квітні 2016 р. було відкрито серію мандрівних нота...
ФІГУРА НЕНАДІЙНОГО (НЕДОСТОВІРНОГО) НАРАТОРА – ДВІЙНИКА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ – В ХУДОЖНІЙ СИСТЕМІ РОМАНУ-ГРИ ДЖУЛІАНА БАРНЗА “ВІДЧУТТЯ ЗАКІНЧЕННЯ” (2011)
Мотив пам’яті як ненадійного суб’єкта ідентичності реалізується в позиції наратора, який виступає у ролі двійника померлого героя в ситуації документальної неповноти наративного свідоцтва. Оповідач перетворюється з недос...
“КЛОУН” У ЗАГОЛОВКАХ І ПЕРСОНОСФЕРІ ТУРЕЦЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
У пропонованій розвідці досліджується особливість функціонування образу клоуна у заголовках і персоносфері сучасних турецьких літературних творів і його візуалізації у турецьких різножанрових художніх текстах. Окрему ува...