“КЛОУН” У ЗАГОЛОВКАХ І ПЕРСОНОСФЕРІ ТУРЕЦЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У пропонованій розвідці досліджується особливість функціонування образу клоуна у заголовках і персоносфері сучасних турецьких літературних творів і його візуалізації у турецьких різножанрових художніх текстах. Окрему увагу приділено соціальному статусу головного героя, аксіологічній амбівалентності фігури клоуна. З метою розширення репрезентативних кордонів обраної теми уперше до наукового обігу вводяться імена турецьких літераторів, у творах яких увиразнений ментальний феномен блазня. The article deals with the functioning of the image of clown in the headlines and character system of modern Turkish literary works, as well as its visualization in Turkish fiction belonging to different genres. Particular attention is given to the social status of the protagonist, and the axiological ambivalence of the clown figure. With the purpose of expanding the representative boundaries of the presented subject, the paper first introduces Turkish writers featuring the mental phenomenon of the clown.
Authors and Affiliations
Ірина ПРУШКОВСЬКА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276835
- DOI -
- Views 123
- Downloads 0
МЕТАФОРА ЦИРКУ ЯК МЕТАТРОП У ЛІРИЦІ В. Б. ЄЙТСА ТА БОБА ДІЛАНА
Розглядається семантика і поетика віршів “The Circus Animals’ Desertion” В.Б. Єйтса та “Desolation Row” Боба Ділана. В одній з останніх поезій Єйтса цирк постає як метафора творчості, перетворюючись в інструмент, «фігур...
ЖІНКА ЯК ТРЮК У РОМАНІ АЛАСДЕРА ГРЕЯ “БІДОЛАШНІ” (POOR THINGS, 1992)
У статті розглядається феномен конструювання жінки як трюку в романі “Бідолашні” (1992) сучасного шотландського письменника Аласдера Грея. Висвітлюються три площини, в яких наративно й ідеологічно вибудовуються і деконст...
КОНЦЕПТ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В ПРОЗІ ДАГЛАСА Р. ХОФШТАДТЕРА: “ГЕДЕЛЬ, ЕШЕР, БАХ: ЦЯ БЕЗКІНЕЧНА ГІРЛЯНДА”
В центрі уваги статті незвичайна побудова книги Дагласа Р. Хофштадтера: “Гедель, Ешер, Бах: ця безкінечна гірлянда”. Твір побудовано як контрапункт між Діалогами і Главами. За допомогою такої структури автор вводить нові...
ОБРАЗ МУЛА У ЦИКЛІ АЙЗЕКА АЗІМОВА “ЗАСНУВАННЯ”: ТРИКСТЕР ЯК ЕЛЕМЕНТ ХАОСУ
На прикладі образу Мула з науково-фантастичного циклу Айзека Азімова “Заснування” (The Foundation series, 1942–1992) простежуються ключові елементи архетипу трикстера: він виступає одночасно і творцем, і руйнівником, вол...
“THE SENSE OF AN ENDING”: ЛИТЕРАТУРА ПОСЛЕ-ПОСТМОДЕРНИЗМА. ПОДСТУПЫ К ПРОЧТЕНИЮ ЭСТЕТИКИ И ПОЭТИКИ
Пропонована стаття – спроба проблематизувати саму можливість виокремлення літератури нової доби; її можливих історико-літературних параметрів з огляду на деякі принципово нові риси естетики, поетики, семантики, що вирізн...