МЕТАФОРА ЦИРКУ ЯК МЕТАТРОП У ЛІРИЦІ В. Б. ЄЙТСА ТА БОБА ДІЛАНА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Розглядається семантика і поетика віршів “The Circus Animals’ Desertion” В.Б. Єйтса та “Desolation Row” Боба Ділана. В одній з останніх поезій Єйтса цирк постає як метафора творчості, перетворюючись в інструмент, «фігуру переосмислення» (М.Л. Гаспаров) усього створеного поетом художнього світу, взаємодії «теми» і реальності, «пофарбованої сцени» і життя. Мандрівний цирк Боба Ділана в містечку з «Провулком Розпачу», на перший погляд, створюється суто «метонімічно» – через низку інтертекстуальних образів і персоналій (казки, Шекспір, Біблія, Ейнштейн, Павнд і Еліот та інші). Перетворення, яких відомі образи зазнають у ліричному полі твору, посилені та поєднані поетикальною домінантою рефрену та першою й останньою появою в фіналі ліричного героя, складаються у потужну метафору сучасного світу. The paper focuses on semantics and poetics of W.B.Yeats’s “The Circus Animals’ Desertion” and Bob Dylan’s “Desolation Row”. In one of the Yeats’s last poems the circus is seen as a metaphor of creative work, which turns into the instrument, “comprehension figure” (M.Gasparov) of the whole imaginary world created before, interconnection of “theme” and reality, “painted stage” and life. The travelling circus in a small town with a Desolation Row is prima facie a succession of intertextual metonymies (fables, Shakespeare, Bible, Einstein, Pound, Eliot etc.). But famous images’ metamorphoses in the text’s lyrical space, intensified and united by the refrain’s focus and persona’s appearance in the end, shape the vigorous metaphor of the modern world.
Authors and Affiliations
Євгенія ЧЕРНОКОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP278342
- DOI -
- Views 130
- Downloads 0
ГЕТЕРООБРАЗ УКРАЇНЦЯ В РОМАНІ Д. ТАРТТ “ЩИГОЛЬ”: СТЕРЕОТИПИ ТА НОВАТОРСТВО
Кількість образів українців в американській літературі є доволі незначною. На загал за українцями закріплюється набір негативних стереотипних ознак. Роман Донни Тартт органічно послуговується цими усталеними характеристи...
ФІГУРА НЕНАДІЙНОГО (НЕДОСТОВІРНОГО) НАРАТОРА – ДВІЙНИКА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ – В ХУДОЖНІЙ СИСТЕМІ РОМАНУ-ГРИ ДЖУЛІАНА БАРНЗА “ВІДЧУТТЯ ЗАКІНЧЕННЯ” (2011)
Мотив пам’яті як ненадійного суб’єкта ідентичності реалізується в позиції наратора, який виступає у ролі двійника померлого героя в ситуації документальної неповноти наративного свідоцтва. Оповідач перетворюється з недос...
“...БЕЙТЕ МЕНЯ ПО ЧЕРЕПУ МЕЙЕРХОЛЬДОМ”: НОВЫЕ МАСКИ ХАРЬКОВСКИХ ТЕАТРОВ (сезон 1921-1922 годов)
У статті досліджується репертуар харківських театрів сезону 1921-1922 років. Показано, що зазначеному періодові притаманна установка на сполучення/примирення протилежностей, досягнення компромісу між волею влади, яка все...
САН-ФРАНЦИСКО ЯК ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ГЕЯ (на матеріалі автобіографічного есе Р. Родріґеза “Пізні вікторіанці”)
У статті досліджуються репрезентації міста Сан-Франциско як локусу формування ідентичності гея в автобіографічному есе сучасного мексикано-американського письменника Річарда Родріґеза “Пізні вікторіанці” (1992). Даний то...
ШУТЫ, ТРИКСТЕРЫ, ДВОЙНИКИ И ИГРОВАЯ КУЛЬТУРА В ТВОРЧЕСТВЕ СИЛЬВИИ ПЛАТ
У своїй творчості Сильвія Плат неодноразово звертається до міфологічних і казкових образів. Персонажі, пов’язані з низовою, народною культурою, нечисленні і виникають переважно у ранній творчості поетеси. Але навіть Джок...