МЕТАФОРА ЦИРКУ ЯК МЕТАТРОП У ЛІРИЦІ В. Б. ЄЙТСА ТА БОБА ДІЛАНА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Розглядається семантика і поетика віршів “The Circus Animals’ Desertion” В.Б. Єйтса та “Desolation Row” Боба Ділана. В одній з останніх поезій Єйтса цирк постає як метафора творчості, перетворюючись в інструмент, «фігуру переосмислення» (М.Л. Гаспаров) усього створеного поетом художнього світу, взаємодії «теми» і реальності, «пофарбованої сцени» і життя. Мандрівний цирк Боба Ділана в містечку з «Провулком Розпачу», на перший погляд, створюється суто «метонімічно» – через низку інтертекстуальних образів і персоналій (казки, Шекспір, Біблія, Ейнштейн, Павнд і Еліот та інші). Перетворення, яких відомі образи зазнають у ліричному полі твору, посилені та поєднані поетикальною домінантою рефрену та першою й останньою появою в фіналі ліричного героя, складаються у потужну метафору сучасного світу. The paper focuses on semantics and poetics of W.B.Yeats’s “The Circus Animals’ Desertion” and Bob Dylan’s “Desolation Row”. In one of the Yeats’s last poems the circus is seen as a metaphor of creative work, which turns into the instrument, “comprehension figure” (M.Gasparov) of the whole imaginary world created before, interconnection of “theme” and reality, “painted stage” and life. The travelling circus in a small town with a Desolation Row is prima facie a succession of intertextual metonymies (fables, Shakespeare, Bible, Einstein, Pound, Eliot etc.). But famous images’ metamorphoses in the text’s lyrical space, intensified and united by the refrain’s focus and persona’s appearance in the end, shape the vigorous metaphor of the modern world.
Authors and Affiliations
Євгенія ЧЕРНОКОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP278342
- DOI -
- Views 126
- Downloads 0
ФЕНОМЕН ЮРОДСТВА В ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
У статті викладена концепція юродства у спадку Тараса Шевченка та наголошено на її родовій спорідненості з пророцтвом та біблійним уявлення про служіння месії. Визначена парадигматика цієї соціальної маски, охарактеризов...
МАНДРІВНА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ҐАДЖЕТІВ: ВИДОВИЩНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНІСТЬ НОТАТОК ПРО СТАМБУЛ СЕБАСТЬЯНА МЕНАРА
У статті розглянуто поетикальні особливості оповіді С. Менара «Входимо у Стамбул услід за клубами кіптяви» («Entrer Istanbul en suivant un nuage de poussières»), якою у квітні 2016 р. було відкрито серію мандрівних нота...
ШЕФ-КУХАР ЯК ПЕРСОНАЖ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
У статті здійснено спробу проаналізувати складові сучасного образу шеф-кухаря та підпорядкованість конструювання цього образу реальному буттю людини суспільства споживання. Образ кухаря розуміється як культурний конструк...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі голов...
НИЗОВЫЕ ФОРМЫ КУЛЬТУРЫ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ ПИСАТЕЛЕЙ ЮГА США XX ВЕКА: СОЦИАЛЬНЫЙ, НРАВСТВЕННЫЙ, ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТЫ
У статті розглядаються особливості функціонування низових форм культури у творчості представників “південної школи” літератури США XX століття Е. Колдвела, Ю. Велті та Ф. О’Коннор. Аналіз системи образів і просторово-час...