Category of ugliness transformation within the aesthetic post-non-classical discourse
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 3
Abstract
The article attempts to analyze the historical and conceptual transformation of aesthetic category of ugliness, first analyzed by Karl Rosenkranz, into the concepts of formless and abject, which reflects the overall aesthetic discourse transformation and its transition to post-non-classical stage. Rosenkranz distinguishes three modalities of ugliness: amorphous, asymmetry and disharmony. Thus he builds a «classical» understanding of ugliness as desired shade of beauty in nature, to further sublation, realized as fine art. The concept of formless considered in the context of the «bas matйrialisme» concept by Georges Bataille, as it arises out of duality of beauty and ugliness, ranging search for new opportunities and limits of sensory perception that meet the needs of postmodern era. The concept of abject (and abjection) studied in the light of the ideas of J. Kristeva and R. Krauss, on the base of S. Sherman and V. Ralko oeuvres. The concept of formless represented in its manifestation in the phenomenon of laughter within transgressive issues by contacting the image of women in literary works by Bataille. The analysis of classical aesthetic category transformation line allows to build a new stage of the national aesthetic thought development on the basis of «abject art» and feminist art synthesis.
Authors and Affiliations
Yevheniya Butsykina
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661685
- DOI -
- Views 176
- Downloads 0
Каллімах і Григорій Саноцький (До питання про українсько-італійські філософські зв’язки в ХV ст.)
У статті на основі фактичного матеріалу висвітлюються зв’язки відомого італійського гуманіста Філіппо Буонаккорсі Каллімаха (Philippus Callimachus Experiens; 1437–1496), який входив до складу так званої Платонівської Ака...
Phenomenon of Testimony and the Practice of Attention in Simone Weil’s Philosophy
The analysis of the concept of attention centered of Simone Weil’ theory of roots is important for two reasons: firstly, it allows to conceptualize the role of testimony in Weil’ philosophy of action; secondly, attention...
Уявлення про задоволення в морально-етичній складовій української церковної проповіді XVII ст.
Стаття присвячена дослідженню уявлень про задоволення в морально-етичній складовій української церковної проповіді XVII ст. на прикладі проповідницької спадщини Антонія Радивиловського. Показано, що на прикладі уявл...
Дихотомия историософских и эволюционистских измерений в европейской и индийской философской мысли
Статья посвящена взаимодействию исторических и эволюционных концепций в истории мировой философской мысли. Автор исследует разные этапы становления исторического мировоззрения. Он утверждает, что каждое новое мировоззрен...
Дискурс свободы в украинских социокультурных реалиях государственно-церковных отношений
В статье исследуется дискурс свободы в украинских социокультурных реалиях государственно-церковных отношений. Анализируя проблему, автор выясняет, что факт, согласно которому каждый человек есть всегда кем-то большим, че...