ЧИ Є МІСЦЕ ПАЛІДОТОМІЇ У СУЧАСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА?
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2017, Vol 21, Issue 3
Abstract
Мета роботи — визначити клінічне значення однобічної стереотаксичної радіочастот- ної палідотомії (ОСРП) у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП), ускладненою леводопа-інду- кованими дискінезіями (ЛІД) та моторними флуктуаціями (МФ) через 1 тиж та 1 рік після операції. Матеріали та методи. За період з 2008 до 2016 р. ОСРП було виконано 16 пацієнтам (7 чоловікам та 9 жінкам віком від 48 до 73 років, середній вік — 56 років) із ХП, ускладненою ЛІД та МФ. Динаміку симптомів захворювання інтерпретували за допомогою окремих розді- лів та пунктів уніфікованої рейтингової шкали оцінки тяжкості паркінсонізму UPDRS. Результати. Середня вираженість ЛІД на контралатеральному боці через 1 тиж піс- ля ОСРП знизилася на 87,8 %, а через 1 рік різниця із доопераційним статусом становила 85,4 %. Відповідні показники аксіальних дискінезій дорівнювали 65,3 та 42,0 %. Вираженість ЛІД на іпсилатеральному боці після ОСРП знизилася на 25,0 %, а через 1 рік — збільшилася на 10,0 % порівняно із доопераційним рівнем. Через тиждень після палідотомії констатовано зниження вираженості МФ на 32,2 %, через 1 рік цей показник становив 12 %. Вираженість тремору спокою на контралатеральному боці знизилася через 1 тиж на 70,0 %, через 1 рік різниця із доопераційним статусом дорівнювала 60,0 %. Показники контралатеральної гіпо- кінезії становили відповідно 28,6 і 14,3 %. Контралатеральна ригідність зменшилася через 1 тиж на 71,4 %, а через 1 рік — суттєво не змінилася. Тремор, ригідність та гіпокінезія на іпсилатеральному боці не змінилися через 1 тиж після втручання, а за результатами контр- ольного огляду — несуттєво прогресували, що можна пояснити загальним прогресуванням захворювання. Позитивного або негативного впливу ОСРП на постуральні порушення не ви- явлено. Минущі мовні порушення відзначено у 2 (12,5 %) випадках. У 2 (12,5 %) пацієнтів спо- стерігали транзиторний парез лицьової мускулатури на контралатеральному боці. Висновки. Найбільш наочним ефектом ОСРП при ХП є контроль ЛІД на контралатераль- ному боці, що спостерігається протягом щонайменше року після операції. Позитивні ефекти щодо аксіальних дискінезій через 1 рік після операції частково виснажуються, тоді як вплив на ЛІД на іпсилатеральному боці є незначним і нетривалим. Ефекти операції щодо МФ по- мірно знижуються протягом року. Відчутним та сталим є вплив ОСРП на контралатеральні тремор, ригідність та гіпокінезію. Явища неврологічного дефіциту після ОСРП є транзитор- ними.
Authors and Affiliations
В. І. ЦИМБАЛЮК, А. О. ПОПОВ, К. Р. КОСТЮК, Я. П. ЗІНЬКЕВИЧ
ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЯКОРНОЙ МЕТОДИКИ СТЕНТИРОВАНИЯ УСТЬЕВЫХ СТЕНОЗОВ МАГИСТРАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ ГОЛОВЫ
Цель работы — добиться сверхточного позиционирования, снизить риск смещения стен- та и связанных с этим осложнений при стентировании устьевых стенотических поражений магистральных артерий головы. Материалы и методы. В эн...
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ТА ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ МЕНІНГІОМ ТА АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ НАВКОЛОСЕЛЯРНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ
Мета роботи — оптимізувати хірургічний етап лікування менінгіом та артеріальних аневризм (АА) навколоселярної ділянки (НСД) за результатами аналізу індивідуальних топо- графо-анатомічних особливостей. Матеріали та методи...
Мікрохірургічне лікування розриву фузиформної артеріальної аневризми задньої нижньої мозочкової артерії : клінічне спостереження
Мета роботи – на окремому клінічному спостереженні розглянути стратегію і тактику вибору індивідуалізованого плану хірургічного лікування розриву артеріальної аневризми (АА) задньої нижньої мозочкової артерії (ЗНМА) у г...
ЕНДОВАСКУЛЯРНІ ВТРУЧАННЯ ПРИ УРАЖЕННЯХ СТЕГНОВО-ПІДКОЛІННОГО СЕГМЕНТА ТИПУ С І D ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ TASC II
Для прямої реваскуляризації при критичній ішемії нижніх кінцівок використовують ен- доваскулярні, відкриті хірургічні та гібридні втручання. Показання до використання певних методів операцій є предметом дискусії. У...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ВЫКЛЮЧЕНИЕ ФУЗИФОРМНЫХ АНЕВРИЗМ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СТЕНТА LEO+
Цель работы — изучить эффективность эндоваскулярного лечения фузиформных аневризм основной артерии (вертебробазилярный бассейн) с использованием протекционного стента с потокоотклоняемым эффектом LEO+. Материалы и мет...