ЧИСЛОВИЙ РИТМ ТА МОТИВ РОЗДІЛЕНОСТІ В РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (на прикладі поетичних творів Генадія Айгі, Юрія Ряшенцева та Юлії Олефір)
Journal Title: Лінгвістичні дослідження - Year 2018, Vol 0, Issue 48
Abstract
У статті розглядається один із різновидів морфологічного ритму – числовий ритм, що є явищем приблизно рівномірного чергування грамем однини із грамемами множини в рамках поетичного твору. Аналіз проведено на матеріалі окремих поетичних творів Геннадія Айгі, Юрія Ряшенцева та Юлії Олефір. Стверджується, що числовий ритм, що охоплює весь текст, сприяє актуалізації ідеї розділеності, граничності, бар’єрності, протиставлення, що в багатьох випадках у поетичному тексті реалізується мотивом розлуки чи розставання. Виділені мотиви в окремих випадках посилюються родовим ритмом, а саме – чергуванням грамем чоловічого та жіночого роду.
Authors and Affiliations
Н. І. Самсоненко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP504436
- DOI 10.5281/zenodo.1242915
- Views 138
- Downloads 0
СУЧАСНА ЛІНГВОФЕМІНІЗАЦІЯ: РОДОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ, ПЕРИФРАСТИЧНА НОМІНАЦІЯ
Статтю присвячено аналізові сучасних гендерних відносин, специфіці функціювання і творення за допомогою різних мовних засобів фемінативів. Схарактеризовано способи диференціації категорії жіночого роду як одного з важлив...
ФУНКЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІМПЕРАТИВА У ВИСЛОВЛЕННЯХ РЕЛІГІЙНОЇ СЕМАНТИКИ (на матеріалі творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка)
У статті розглянуто актуальне для сучасної лінгвістики питання специфіки мовленнєвих формул релігійної семантики як унікальних витворів мисленнєво-мовленнєвої діяльності українців з огляду на природу їх духовного світосп...
МІСЦЕ ЗАЙМЕННИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ
Статтю присвячено дослідженню функціонального навантаження прономінативів у поетичному тексті. Окреслено питання, яких торкалися науковці, досліджуючи проблему займенників у реалізації текстотворення. Виявлено роль займе...
МОДЕЛЬ СВІТУ В ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ
Стаття є актуальною у світлі тенденцій сучасних поліпарадигмальних досліджень, оскільки є узагальненням і систематизацією трьох лінгвістичних парадигм (лінгвопоетичної, лінгвокогнітивної й поетико-когнітивної), спрямован...
ТРАНСПОЗИЦІЯ ОСОБОВИХ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ЯК МЕХАНІЗМ ПОРОДЖЕННЯ ОЦІННИХ ЗНАЧЕНЬ
У статті схарактеризовано граматичне значення особи як засіб вираження оцінки. В аспекті аксіологічної прагмалінгвістики описано моделі транспонованих уживань особових дієслівних форм теперішнього часу недоконаного виду...