CULTURAL COMPETENCE IN TEACHING FOREIGN LANGUGAGES AS A MEANS OF INTENSIFICATION
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2017, Vol 10, Issue 17
Abstract
The aim of the given article is to cast the light on the problem of cultural competence and intercultural awareness as a means of intensifying the teaching process. The main content of cross-cultural communication and the aims in teaching cross-cultural communication have been specified. The article claims that intercultural communication has become one of the themes of modern society which calls for emergence of culture teaching. The teaching of culture should become an integral part of foreign language teaching. Стаття торкається проблеми культурного знання та культурної компетенції (обізнаності) у викладанні іноземної мови як засобу інтенсифікації у викладанні іноземних мов, Автор пропонує шляхи і методи підвищення культурної компетенції у студентів та засоби подолання міжкультурних перепон з метою вільного володіння іноземною мовою. Викладання культури має стати невід'ємною частиною навчання іноземної мови. На думку вчених, процес підвищення культурної обізнаності має бути спрямований на вирішення наступних завдань:1) допомогти студентам розвивати розуміння того, що всі люди мають культурно-зумовлені моделі поведінки;2) допомогти студентам розвинути розуміння соціальних чинників, таких як вік, стать, соціальний клас, місце проживання, ситуація, в яких відбувається акт комунікації і які безпосередньо впливають на цей акт; 3) допомогти студентам підвищити їхню обізнаність про культурні конотації слів і фраз; 5) допомогти студентам розвинути здатність оцінювати і переробляти узагальнення про цільову культуру, застосовуючи докази; 6) допомогти студентам розвинути необхідні навички пошуку та систематизації інформації про об'єкти культури; 7) стимулювати інтелектуальну зацікавленість щодо культури людей, мова яких вивчається. Великою проблемою є подолання міжкультурних комунікативних бар'єрів. Часто комуніканти відчувають розчарування після спілкування з людьми, що належать до інших культур. Ця проблема може виникати саме через те, що група, до якої належить особа, є «іншою». Нерозуміння відбувається через припущення про схожість. Багато людей припускають, що між людьми світу існує достатня подібність, яка полегшує спілкування. Вони очікують, що потреба людини в їжі, притулку, безпеці тощо, є спільною і достатнью, для того щоб зблизити їх, або навіть зробити усіх однаковими. На жаль, вони не помічають того факту, що форми адаптації до загальних біологічних та соціальних потреб, а також цінностей, переконань та ставлення до них значно відрізняються у різних культурах. Нерозуміння також відбувається через різницю між мовами. Словник, синтаксис, ідіоми, сленг, діалекти і т. д. створюють додаткові труднощі. Існують і інші мовні проблеми, наприклад, стилі використання мови. Різні стилі можуть призвести до неправильного тлумачення намірів та оцінок серед комунікантів. Іншою причиною непорозумінь є уявлення та стереотипи, особливо останні перешкоджають об'єктивному сприйняттю інших людей. Мовні бар'єри нелегко подолати, оскільки вони міцно укоріненими як міфи з власної національної культури. Тенденція до оцінки є наступним фактором, який викликає непорозуміння. Замість того, щоб намагатися осмислити думки та почуття від сприйняття світогляду інших, ми припускаємо, що наша власна культура або спосіб життя є найбільш природними. Це упередження перешкоджає відкритості, необхідної для вивчення ставлення та поведінки з точки зору інших. Викладання культури має стати невід'ємною частиною навчання іноземної мови. Культура повинна бути нашим посланням студентам та мовою нашого середовища. Викладачі іноземної мови повинні оволодіти знаннями, що містяться в навчально-методичному матеріалі, повністю та глибоко. Вони мають стимулювати у студентів внутрішні мотиви та викликати зацікавленість. Створення внутрішнього мотиву спонукає студентів взяти на себе ініціативу в навчанні. Для того, щоб отримати достатній рівень міжкультурної комунікативної компетентності, студентам потрібно опанувати довідкову культурну інформацію в процесі вивчення мови. Вони можуть навчитися закономірностям повсякденного життя у цільовій культурі та застосовувати їх на практиці, беручи участь у інформаційно-орієнтованих заходах. Це дозволить їм дізнатися про сучасний спосіб життя у цільовій культурі та порівняти цей спосіб життя з власним, щоб знайти подібності та відмінності. Таким чином, студенти можуть краще підготуватися до повсякденного спілкування, з яким вони можуть зіткнутися, покращити навички, необхідні для ефективного спілкування, а також підвищити рівень обізнаності та чутливості у сфері культурної компетенції.
Authors and Affiliations
Liliya Mikhajlichenko
Народна етимологія як один із шляхів креації дериваційних елементів (на матеріалі сучасної англійської мови)
Стаття присвячена розгляду етимологічно гетерогенних словотворчих елементів, які надійшли до англійської з інших мов у процесі «народної етимології». Зроблено аналіз дериваційних морфем з точки зору їх етимології та прод...
Вербалізація етичної оцінки в кінокритичному дискурсі
У статті розглядаються мовні засоби вираження морально-етичної оцінки в кінокритичних статтях. Авторка наголошує на тому, що категорії етики пов’язані із поняттями еталону і стереотипів. Під час аналізу текстових фрагмен...
ПРОБЛЕМАТИЧНЫЕ «АБСОЛЮТНЫЕ» КОНСТРУКЦИИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
В статье рассматриваются результаты взаимодействия теоретического анализа и экспериментальных исследований, посвященных определению реального грамматического статуса единиц, которые могут быть отнесены к «абсолютным» еди...
ПРИГАДУВАННЯ ЯК ПЕРЕ/ФОРМУЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО МІФУ У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА
Стаття є спробою реконструкції особливостей моделювання індивідуального міфу в автобіографічному наративі І. Франка. Показано, що спогадовий простір конституюється у вигляді канонічних та апокрифічних автокреативних прак...
Особливості нормативного наголошування фахової лексики (на матеріалі юридичної термінології)
Стаття порушує важливу проблему культури фахової мови – правильнее наголошування слів. На матеріалі сучасних словників аналізуються деякі особливості наголошування загальнонаукових та вузькоспеціальних юридичних термінів...