Current nutritional status and nutrition-related health problems in school-age children. Results of assessing nutrition-related knowledge, attitudes and practice
Journal Title: Єдине здоров'я та проблеми харчування України - Year 2017, Vol 47, Issue 2
Abstract
Summary. Background. Nutrition is important determinant of health. Dietary habits acquired in childhood are likely to influence nutrition in adulthood. In turn, nutrition practices of children predetermined by many factors including home and school environment, economic conditions etc., but nutrition knowledge and attitudes play also important role. In this study review of recent literature, concerning nutritional status of school age children was made and knowledge, attitudes and practice survey was conducted. Methods. In the literature review, preference was given to the sources of information, including national statistics, university research, unpublished and published data in scientific journals/reports for the period of last 5 years. Knowledge, attitudes and practice survey had a cross-sectional study design which was conducted among children (n=236) in third (8–9 years old, n=79), eight (13–14 years old, n=81) and eleventh (15–16 years old, n=76) grades from three cities and one village in Ukraine. Results. According to published data, Ukraine faces triple burden of malnutrition, when undernutrition in some regions coexists with a major prevalence of micronutrient deficiencies and relatively high levels of overweight. Low level of nutrition knowledge inherent for more than half of children of all age group studied. Situation with attitudes was slightly better; however, it still can be improved. Mentioned gaps in knowledge and undesirable attitudes are transformed into poor nutrition practices. Areas that need attention include micronutrient deficiencies, overweight and obesity, food safety. Conclusion. Given the results of the study there is need to review and improve current and/or establish new food and nutrition education programmes. They should be based on behavior change, transdisciplinary, and permanent approach, and use various participatory methodologies inside and outside the classroom and, given importance of home environment, engage and ensure active participation of parents in such programmes. Резюме. Актуальність. Харчування є важливим чинником здоров’я. Харчові звички, набуті в дитинстві, можуть впливати на харчування у дорослому віці. У свою чергу, харчові практики дітей обумовлені багатьма чинниками, включаючи домашнє та шкільне середовище, економічні умови тощо, але знання та ставлення до харчування також відіграють важливу роль. У даному дослідженні зроблено огляд сучасної літератури щодо харчового статусу дітей шкільного віку та було проведено опитування щодо знань, ставлення та практики відносно харчування. Методи. В огляді літератури перевага надавалася джерелам інформації, включаючи національну статистику, дослідження, неопубліковані та опубліковані дані в наукових журналах/звітах за останні 5 років. Дослідження знань, ставлення та практики проведено методом поперечних зрізів серед дітей (n=236) у третьому (8–9 років, n=79), восьмому (13–14 років, n=81) та одинадцятому (15–16 років, n=76) класах з трьох міст та одного села в Україні. Результати. Згідно з опублікованими даними, для України характерний потрійний тягар порушень харчування, коли недоїдання в деяких регіонах співіснує з великою поширеністю дефіцитів мікроелементів та відносно високим рівнем надлишкової ваги. Низький рівень знань про харчування виявлено у понад половини опитаних школярів у всіх вікових групах. Ситуація зі ставленням була дещо кращою, але також вимагає корекції. Зазначені недоліки у знаннях та небажаному ставленні перетворюються на погані практики харчування. Сфери, які потребують уваги, включають мікроелементні дефіцити, надмірну вагу та ожиріння, безпеку харчових продуктів. Висновок. Враховуючи результати дослідження, необхідно переглянути та вдосконалити поточні та/або запровадити нові освітні програми щодо харчових продуктів та харчування. Вони повинні ґрунтуватися на змінах поведінки, трансдисциплінарному та постійному підході, а також використовувати різні методології, спрямовані, зокрема на практичну діяльність як у класі, так і за його межами. З огляду на важливість домашнього середовища, такі освітні програми мають залучати та забезпечувати активну участь батьків. Резюме. Актуальность. Питание является важным фактором здоровья. Пищевые привычки, приобретенные в детстве, могут влиять на питание во взрослом возрасте. В свою очередь, пищевые практики детей обусловлены многими факторами, включая домашнюю и школьную среду, экономические условия и т.д., но знание и отношение к питанию также играют важную роль. В данном исследовании был сделан обзор современной литературы, касающейся пищевого статуса детей школьного возраста и был проведен опрос относительно знаний, отношения и практики касательно питания. Методы. В обзоре литературы предпочтение отдавалось источникам информации, включая национальную статистику, исследования, неопубликованные и опубликованные данные в научных журналах/отчетах за последние 5 лет. Исследование знаний, отношения и практики были проведены методом поперечных срезов среди детей (n=236) в третьем (8–9 лет, n=79), восьмом (13–14 лет, n=81) и одиннадцатом (15–16 лет, n=76) классах из трех городов и одной деревни в Украине. Результаты. Согласно опубликованным данным, для Украины характерно тройное бремя нарушений питания, когда недоедание в некоторых регионах сосуществует с большой распространенностью дефицитов микроэлементов и относительно высоким уровнем избыточного веса. Низкий уровень знаний о питании был обнаружен у более чем половины опрошенных школьников во всех возрастных группах. Ситуация с отношением была несколько лучше, но также требует коррекции. Указанные недостатки в знаниях и нежелательном отношении превращаются в плохие практики питания. Сферы, которые требуют внимания, включают микроэлементные дефициты, избыточный вес и ожирение, безопасность пищевых продуктов. Вывод. Учитывая результаты исследования, необходимо пересмотреть и усовершенствовать текущие и/или ввести новые образовательные программы относительно пищевых продуктов и питания. Они должны основываться на изменениях поведения, трансдисциплинарном и постоянном подходе, а также использовать различные методологии, направленные, в частности, на практическую деятельность как в классе, так и за его пределами. Учитывая важность домашней среды, такие образовательные программы должны привлекать и обеспечивать активное участие родителей.
Authors and Affiliations
E. Dupouy, L. Petriv, Z. S. Chernenko, S. D. Kolesnik
Keywords
Related Articles
- EP ID EP457943
- DOI -
- Views 146
- Downloads 0
Ресурсне забезпечення діяльності фахівців офтальмологічного профілю як складова якості медичної допомоги
Резюме. Вступ. Належне забезпечення ресурсами фахівців та заклади охорони здоров’я є важливою умовою надання якісної медичної допомоги. Однак у науковій літературі недостатньо висвітлено сучасний стан та проблеми ресурсн...
Metabolic and functional state of the liver at the combined effect of lead and fluorine on the background of bioprotectors application
Introduction. The potential danger of combined effect of lead and fluorine to human health motivates the search and experimental substantiation of physiologically acceptable ways of bioprophylaxis directed to preventing...
Біобезпека в системі громадського здоров'я
На базі ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» 18 жовтня 2017 року відбулося засідання круглого столу «Біобезпека в системі громадського здоро...
The reproductive toxicity hazard identification of the eight pesticide carbendasim samples
Objective. The purpose of this study was to assess and evaluation in the experiments gonadotox-ic activity of eight samples of carbendazim generics manufactured by various Chinese companies. Methods. Carbendazim was adm...
The influence of omega-3 polynenasic fatty acids on the pathogenetic lines of arterial hypertension in the person with abdominal obesity
Hypertriglyceridemia is a characteristic feature of dyslipidemia in hypertension in patients with concomitant abdominal obesity. These individuals constitute an increased risk of cardiovascular complications, so optimizi...