ДАВНЬОГРЕЦЬКА «ΦΥΣΙΣ» ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue
Abstract
Мета роботи. Зважаючи на те, що концепт «за природою» ліг в основу полярно відмінних підходів до тлумачення місця та ролі жінки не тільки у давньогрецькому суспільстві, але визначав гендерні відносини аж до нашого часу, в статті досліджуються особливості тлумачення терміну «природа» («φύσις») в давньогрецькому світогляді та есплікується вплив натурфілософських уявлень на еволюцію гендерних відносин античного періоду. Методологія дослідження обумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає використання не тільки таких загальнонаукових методів як аналіз, синтез та узагальнення тощо. Поряд з цим у роботі використані засадничі принципи філософської герменевтики, гіпотетико-дедуктивний та метод контекстуального аналізу. Наукова новизна полягає у спростуванні наявної у сучасному інтелектуальному дискурсі думки про те, що концепт «за природою» є концептуальною передумовою утвердження гендерної нерівності. На цьому тлі показано, що утвердження гендерної рівності та нерівності зумовлене пануючим у суспільному світогляді метанаративом та особливостями парадигмального тлумачення концепту «за природою» (або «природа»). Так, коли, природа розглядається у фізіологічному або емпіричному змісті, вона утверджує закономірність гендерної нерівності. Теж може проявлятися у випадках догматизації та міфологізації емпіризму, який проявляється на світоглядному рівні у вигляді метанаративу. Натомість, коли поняття «природа», набуває метафізичного змісту і проглядається у вигляді своєрідної потенції, що актуалізується за наявності сприятливих умов, формуються передумови утвердження гендерної рівності. Висновки. Розглянувши запропоновані в давньогрецькій філософії підходи до гендерної взаємодії, як своєрідні стереотипи, приходимо до висновку, що розвиток гендерних відносин в конкретно-історичному вимірі був обумовлений своєрідністю пануючого наративу буття та світопорядку.
Authors and Affiliations
S. V. Storozhuk, I. M. Goyan
Keywords
Related Articles
- EP ID EP217780
- DOI 10.15802/ampr.v0i10.87306
- Views 104
- Downloads 0
THE EXISTENTIAL AND THE SPIRITUAL IN THE EXISTENTIAL ANTHROPOLOGY OF G. MARCEL AND E. MINKOWSKI
Purpose. To examine the existential anthropology of G. Marcel and E. Minkowski, in order to demonstrate the necessity of distinguishing the universal-spiritual, as human in human being, apart from the individual-existent...
ОСОБИСТІСНІ МОТИВИ ФІЛОСОФУВАННЯ: КАРТЕЗІЙ ТА К’ЄРКЕГОР
Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обо...
THE PUBLIC SPHERE OF POLITICS: THE ANTHROPOLOGICAL DIMENSION IN CONTEMPORARY COMMUNICATIVE THEORY
Introduction. According to Jürgen Habermas, a contradiction between the system and the life-world signifies a need for a concept that would describe the projective space of a relaxed and undistorted human communicative a...
КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАДІЙНОСТІ ІНТУЇТИВНИХ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Метою статті є критичний аналіз надійності інтуїтивних моральних рішень. Методологія. Робота ґрунтується на методологічній установці емпіричної етики, що передбачає використання результатів емпіричних досліджень у міркув...
"Я ЗАПАЛЮ СВОЮ СВІЧУ ВІД ВАШОЇ ...": АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ВЧЕНИХ
Актуальність. Інтеграція знань і комунікацій, рух за відкритий доступ до знань призводять до появи чинників, що оновлюють філософію функціонування та розвитку бібліотек університетів. Виникає потреба осмислення новацій,...