THE EXISTENTIAL AND THE SPIRITUAL IN THE EXISTENTIAL ANTHROPOLOGY OF G. MARCEL AND E. MINKOWSKI
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Purpose. To examine the existential anthropology of G. Marcel and E. Minkowski, in order to demonstrate the necessity of distinguishing the universal-spiritual, as human in human being, apart from the individual-existential in him, and to reveal the hierarchical correlation of biosocial, existential and spiritual spheres in personality. Theoretical basis. Within existential philosophy the author differentiates two separate traditions and proceeds from the insufficiency of the distinction of existential sphere, proposed by phenomenological tradition, showing the necessity of its correlation with the spiritual sphere as a sphere of humanity, proposed by non-phenomenological tradition of G. Marcel and E. Minkowski. Originality. The author presents the anthropological conception of G. Marcel and E. Minkowski, in which human personality is understood as unity of individual-existential and universal-spiritual, which requires a special trans-empirical field of culture, which contains senses, images and symbols of humanity. Also, the author presents the recent developments of existential thinkers in distinguishing existential and spiritual dimensions, both not reducible to the physical and social dimensions. Conclusions. In both existential traditions, the specifically human was founded as a trans-biological and trans-social phenomenon, which appears as indefinable and non-predetermined. But in first tradition (M. Heidegger, J.-P. Sartre), humanity is understood as an existence, as a unique individuality, "project", variant of humanity, equivalent to other variants, and universal is understood as a community of human condition in the world. While in the second tradition (G. Marcel, E. Minkowski, also V. Frankl), the universal is understood as spiritual. Thus, horizontal level of our private existence, as the process of movement from birth to death, is supplemented by vertical of human, universal ideals and images. Humanity appears as a task, on the way to which human being transcends beyond the limits of his individual "self" to the "super-individual", through inclusion into spiritual community, into universal culture.
Authors and Affiliations
A. S. Zinevych
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449873
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150755
- Views 94
- Downloads 0
УМОВИ ІСТОРИЧНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДЯНОСТІ ІСТОРІЇ ЗА ЯСПЕРСОМ
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження...
ФІЛОСОФСЬКІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що о...
ГОЛОСИ-ПОЗИЦІЇ В ДИСКУРСАХ: ЯК МОЖЛИВА ІДЕНТИЧНІСТЬ?
Стаття присвячена питанню ідентичності сучасної людини, яке повсякчас виринає як потужна хвиля та актуалізується з новою силою. Отже, тривають наукові розвідки з питань ідентичності, індивіда та індивідуальності, проте п...
PHILOSOPHIC AND CLINICAL DISCOURSE OF THE TWENTIETH CENTURY
The purpose is to identify common and distinctive features of concepts and methodology of the problem of subject within different discourses, implicitly or explicitly relevant to the definition of "clinical" mode of huma...
ЕКЗИСТЕНЦІЙНЕ Й ДУХОВНЕ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ Г. МАРСЕЛЯ І Є. МІНКОВСЬКОГО
Мета. Спираючись на екзистенціальну антропологію Г. Марселя і Є. Минковського, показати необхідність виділення в людині крім індивідуально-екзистенціального – універсально-духовного як людського в людині й розкрити ієрар...