РІЗНІ ОБРАЗИ ЛЮДИНИ ТА АНТРОПОЛОГІЧНІ КОЛІЗІЇ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ: БІОФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямовано на обґрунтування процесу формування різних образів людини в епоху постмодерну в контексті біофілософіі, з урахуванням необхідності пошуку адекватної відповіді на історичні виклики і продукування нових ціннісних орієнтирів, які відображають наступництво цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис. У своїх теоретичних побудовах автор виходить із необхідності врахування біофілософського аспекту постмодерної людини, як такої, котра залишаючись представником виду Homo sapiens, стала динамічно змінюватися, втрачаючи (послаблюючи) власні природно-функціональні якості, набуваючи в значній мірі якостей соціально-техногенних. У якості вихідної обстоюється теза про те, що в постмодерному суспільстві морально-правові основи буття людини, як суб’єкта дії і відповідальності за ці дії, практично збігаються з основами біологічними. Нові біологічні знання, а також пов’язані з ними технології орієнтують суспільну свідомість на продукування принципово нових або модернізацію вже існуючих біофілософських ідей. Авторську візію щодо антропологічних колізій епохи постмодерну обумовлено тим, що проблематика людини постмодерної набуває особливої гостроти в кінці ХХ – на початку ХХІ століть. Актуальною є прогресуюча диспропорція між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Наукова новизна. Автором виявлено ключові особливості епохи постмодерну, в якій зароджується принципово інший цивілізаційний простір і де виникає новий за своєю внутрішньою культурою тип особистості, який іменується людиною постмодерну. Здійснено розгляд людини епохи постмодерну крізь призму біофілософіі, інтерес якої щодо людини обумовлений його місцем у природі, перспективами розвитку на індивідуальному, популяційному і видовому рівнях. Висновки. В процесі розвитку біофілософіі її дослідницька сфера буде закономірно розширюватися з використанням філософських засобів пізнання життя як такого і наповнення біофілософіі як філософською, так і біологічною проблематикою. В умовах сучасності безумовну значимість набувають дослідження меж біологічної реальності та її невідомих раніше властивостей, визначення нових горизонтів теоретичного знання в науці про життя, критичне переосмислення концепцій біоцентризму і антропоцентризму в просторі сучасного наукового знання, визначення перспективних трендів дослідження людини, її місця і ролі в планетарному бутті.
Authors and Affiliations
S. К. Коstyuchkov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383980
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.131967
- Views 64
- Downloads 0
HUMAN IMAGE IN CLASSICAL ISLAM AND SUFISM: PHILOSOPHICAL ANALYSIS
Purpose. The study aims to obtaine data about the human image in Islam through thought of the respective visions of both the classical directions of the Muslim religion and the attitudes of Islamic mysticism (Sufism). Ac...
ПЛАГІАТ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
Метою статті є визначення плагіату як антропологічного і соціального феномену. Теоретичний базис. Для експлікації первинного значення термінів, якими позначався феномен плагіату, автор провів аналіз автентичних історико-...
ЗАПИТ НОВОГО ЧАСУ НА РОЗРОБКУ АНТРОПОЛОГІЇ: ВЧЕННЯ ЮМА
Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит...
КОЭВОЛЮЦИОННАЯ СЕМАНТИКА ГЕНЕЗИСА ТЕХНОГЕННОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ И ЭВОЛЮЦИОННЫЙ РИСК (МЕЖДУ БИОЭСТЕТИКОЙ И БИОПОЛИТИКОЙ)
Целью (метазадачей) настоящей работы есть попытка взглянуть на проблему экзистенциально-антропологического риска, порождаемого современной техногенной цивилизацией, с точки зрения сопоставления и противостояния эстетики,...
ДЕКОНСТРУКЦІЯ МЕТАФІЗИКИ ПРИСУТНОСТІ У ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРАЛІЗМІ
Метою роботи є аналіз критичної позиції Ж. Дерріда щодо метафізики присутності у феноменологічному та структуралістському дискурсах. Як філософська стратегія, деконструкція намагається зруйнувати жорстку ієрархію понять,...