РІЗНІ ОБРАЗИ ЛЮДИНИ ТА АНТРОПОЛОГІЧНІ КОЛІЗІЇ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ: БІОФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямовано на обґрунтування процесу формування різних образів людини в епоху постмодерну в контексті біофілософіі, з урахуванням необхідності пошуку адекватної відповіді на історичні виклики і продукування нових ціннісних орієнтирів, які відображають наступництво цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис. У своїх теоретичних побудовах автор виходить із необхідності врахування біофілософського аспекту постмодерної людини, як такої, котра залишаючись представником виду Homo sapiens, стала динамічно змінюватися, втрачаючи (послаблюючи) власні природно-функціональні якості, набуваючи в значній мірі якостей соціально-техногенних. У якості вихідної обстоюється теза про те, що в постмодерному суспільстві морально-правові основи буття людини, як суб’єкта дії і відповідальності за ці дії, практично збігаються з основами біологічними. Нові біологічні знання, а також пов’язані з ними технології орієнтують суспільну свідомість на продукування принципово нових або модернізацію вже існуючих біофілософських ідей. Авторську візію щодо антропологічних колізій епохи постмодерну обумовлено тим, що проблематика людини постмодерної набуває особливої гостроти в кінці ХХ – на початку ХХІ століть. Актуальною є прогресуюча диспропорція між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Наукова новизна. Автором виявлено ключові особливості епохи постмодерну, в якій зароджується принципово інший цивілізаційний простір і де виникає новий за своєю внутрішньою культурою тип особистості, який іменується людиною постмодерну. Здійснено розгляд людини епохи постмодерну крізь призму біофілософіі, інтерес якої щодо людини обумовлений його місцем у природі, перспективами розвитку на індивідуальному, популяційному і видовому рівнях. Висновки. В процесі розвитку біофілософіі її дослідницька сфера буде закономірно розширюватися з використанням філософських засобів пізнання життя як такого і наповнення біофілософіі як філософською, так і біологічною проблематикою. В умовах сучасності безумовну значимість набувають дослідження меж біологічної реальності та її невідомих раніше властивостей, визначення нових горизонтів теоретичного знання в науці про життя, критичне переосмислення концепцій біоцентризму і антропоцентризму в просторі сучасного наукового знання, визначення перспективних трендів дослідження людини, її місця і ролі в планетарному бутті.
Authors and Affiliations
S. К. Коstyuchkov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383980
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.131967
- Views 78
- Downloads 0
METHAPHYSICS OF DEATH PENALTY
Purpose. The paper studies the problem of death penalty justifiableness in terms of democratic society from the metaphysical viewpoint. Philosophical argumentation to justify death penalty is proposed as opposed to the c...
PLAGIARISM AS ANTROPOLOGICAL AND SOCIAL PHENOMENON
Purpose of the article is to determine plagiarism as anthropological and social phenomenon. Theoretical basis. The author has analysed authentic historical-philosophical and literary texts to explicate the original meani...
ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення...
THE EXISTENTIAL AND THE SPIRITUAL IN THE EXISTENTIAL ANTHROPOLOGY OF G. MARCEL AND E. MINKOWSKI
Purpose. To examine the existential anthropology of G. Marcel and E. Minkowski, in order to demonstrate the necessity of distinguishing the universal-spiritual, as human in human being, apart from the individual-existent...
ОБРАЗ ЛЮДИНИ В КЛАСИЧНОМУ ІСЛАМІ ТА СУФІЗМІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Мета. Дослідження спрямовано на отримання даних стосовно образу людини в ісламі в процесі осмислення відповідних уявлень як класичних напрямків мусульманської релігії, так і настанов ісламського містицизму (суфізм). Дося...