ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 11, Issue
Abstract
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення економічної теорії, філософія управління. Раціональну діяльність туристичних компаній побудовано на принципах економічної рівноваги; визначення попиту населення на певний вид туризму виконувалось за допомогою маркетингових досліджень та анонімного анкетування; для пізнання реального співвідношення між попитом на туристичні і перевезення та потенціалом надання необхідного обсягу послуг в роботі запропоновано балансовий метод. Оскільки будь-яка туристична компанія є відкритою системою і повністю залежить від факторів зовнішнього середовища, запропоновано метод оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Наукова новизна – це узагальнення існуючих понять до визначення особистості як суб’єкта власності життєдіяльності, для розуміння взаємозв’язків людини та її зовнішнього оточення. Розкрито питання можливості впливу на зміну величини життєвого простору людини за допомогою туристичних послуг. Висновки. Маркетингові дослідження, які були проведенні автором, показали, що в Україні є певний попит на туристичні залізничні перевезення, оскільки вони надійніші, безпечніші та комфортніші за автомобільний транспорт. Доведено, що розробка нового інноваційного проекту відбувається дуже вчасно, оскільки це дозволить: розвинути туристичну інфраструктуру України та залучити до неї вітчизняних та закордонних туристів; створити нові робочі місця для населення та підвищити їх прожитковий рівень; частково знизити збитковість пасажирського господарства за рахунок збільшення обсягів залізничних перевезень; розширити для мешканців життєвий простір, що дозволить підвищити інтелектуальний рівень особистості.
Authors and Affiliations
L. V. Martseniuk, T. Yu. Charkina
ЗАПИТ НОВОГО ЧАСУ НА РОЗРОБКУ АНТРОПОЛОГІЇ: ВЧЕННЯ ЮМА
Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит...
ПУБЛІЧНА СФЕРА ПОЛІТИКИ: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР У СУЧАСНІЙ КОМУНІКАТИВНІЙ ТЕОРІЇ
Мета. Стаття спрямована на встановлення специфіки антропологічного тлумачення публічної сфери у сучасній філософській традиції. Методологія. У роботі застосовані загальнонаукові й спеціальні методи філософських досліджен...
ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЯК ВІЗУАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ XX-ХХI СТ.
етою статті є аналіз філософсько-культурологічних уявлень щодо телебачення, яке є провідною візуальною практикою XX ст., що не втрачає своєї актуальності на початку XXI ст. Роль телебачення полягає у візуальній презентац...
КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАДІЙНОСТІ ІНТУЇТИВНИХ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Метою статті є критичний аналіз надійності інтуїтивних моральних рішень. Методологія. Робота ґрунтується на методологічній установці емпіричної етики, що передбачає використання результатів емпіричних досліджень у міркув...
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ НАРИС СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА ПЕРЕХІДНОГО ТИПУ
Метою статті є створення робочої моделі соціальної структури суспільства перехідного типу, що рухається від тоталітарного минулого до демократичної організації. В основу соціальної стратифікації нашої моделі покладено пр...