ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue
Abstract
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західної ліберальної демократії. Нова теорія здобула багато прихильників, які захоплено зустріли її появу. Одночасно вона була піддана гострій критиці, в якій відбилися важливі тенденції політичного життя, а також ідеологічні пристрасті авторів. Залишивши осторонь критику, засновану на геополітичному і цивілізаційному протистоянні, необхідно зазначити, що антропологічна складова теорії Фукуями практично зникла з поля зору критиків. Мета. У статті здійснено спробу дослідити теорію Фукуями крізь призму філософської антропології та піддати аналізу людське прагнення до визнання у контексті Світової Історії Фукуями. Методологія. Автор використовував філософську герменевтику та антропологічний інтегративний підхід. Основна частина. Фукуяма не задовольняється лише економічним трактуванням історії, підкреслюючи, що людина не є просто економічною твариною. Економічний розвиток неспроможний пояснити, чому люди стають прихильниками принципу народного суверенітету і гарантій основних прав під управлінням закону. Автор повертається до гегелівського нематеріалістичного погляду на історію, заснованого на боротьбі за визнання. Саме прагнення до визнання з боку інших людей Фукуяма розглядає в якості двигуна історії і причини тиранії, конфліктів і війн. Але разом з тим воно ж постає як психологічний фундамент багатьох чеснот – духу громадянськості, хоробрості і справедливості. Протягом майже всієї історії людства прагнення до визнання не реалізовувалося. На думку Фукуями, лише сучасна ліберальна демократія дає універсальне визнання всім людям, гарантуючи їм права і захищаючи ці права. Новизна. Концепція Фукуями важлива і цікава тим, що привертає увагу до ціннісної сфери людини, яка суттєво впливає на формування структури особистості. На відміну від традиційного лібералізму, що ставив на чільне місце матеріалізм і справедливість, американський дослідник основним компонентом соціальних трансформацій вважає боротьбу за визнання, духовний пошук людської гідності та рівності/переваги. Саме людина виступає як центральна точка цивілізаційного простору, одночасно його творець і творіння. Висновки. З плином часу концепція Фукуями зазнала суттєвих змін. Сучасна цивілізація зіткнулася з гострою проблемою зростаючої нерівності, серйозною фінансовою кризою, політичним хаосом і гострими військовими конфліктами, проблемою мігрантів та біженців. Однак і досі в сфері ідей ліберальна демократія не має реальних конкурентів.
Authors and Affiliations
T. V. Danylova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP217765
- DOI 10.15802/ampr.v0i10.87303
- Views 121
- Downloads 0
ГЕНДЕРНІ КОНФЛІКТИ СТУДЕНТІВ
Актуальність роботи. Студентському віку притаманні найбільш сприятливі умови для психологічного, біологічного і соціального розвитку, проте, існують причини, з яких такі природні переваги над іншими соціальними групами м...
ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західно...
TRANSFORMATION OF THE GENDER DICHOTOMY OF SPIRIT AND BODY IN POSTMODERN PHILOSOPHY AND CULTURE
Purpose. The signification of the theoretical grounds for the conceptual reconstruction of the dichotomy "spirit-body" in the field of postmodern notions in philosophy and culture, the identification of the location of t...
КОЭВОЛЮЦИОННАЯ СЕМАНТИКА ГЕНЕЗИСА ТЕХНОГЕННОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ И ЭВОЛЮЦИОННЫЙ РИСК (МЕЖДУ БИОЭСТЕТИКОЙ И БИОПОЛИТИКОЙ)
Целью (метазадачей) настоящей работы есть попытка взглянуть на проблему экзистенциально-антропологического риска, порождаемого современной техногенной цивилизацией, с точки зрения сопоставления и противостояния эстетики,...
ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ ТА МИРУ: У ПОШУКАХ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ
Вступ. Сучасний європейський соціокультурний ландшафт перебуває під тиском безпекових викликів. При цьому Європа має стратегію подолання потенційних безпекових викликів. Проте існує потреба аналізу стратегії щодо її можл...