ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue
Abstract
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західної ліберальної демократії. Нова теорія здобула багато прихильників, які захоплено зустріли її появу. Одночасно вона була піддана гострій критиці, в якій відбилися важливі тенденції політичного життя, а також ідеологічні пристрасті авторів. Залишивши осторонь критику, засновану на геополітичному і цивілізаційному протистоянні, необхідно зазначити, що антропологічна складова теорії Фукуями практично зникла з поля зору критиків. Мета. У статті здійснено спробу дослідити теорію Фукуями крізь призму філософської антропології та піддати аналізу людське прагнення до визнання у контексті Світової Історії Фукуями. Методологія. Автор використовував філософську герменевтику та антропологічний інтегративний підхід. Основна частина. Фукуяма не задовольняється лише економічним трактуванням історії, підкреслюючи, що людина не є просто економічною твариною. Економічний розвиток неспроможний пояснити, чому люди стають прихильниками принципу народного суверенітету і гарантій основних прав під управлінням закону. Автор повертається до гегелівського нематеріалістичного погляду на історію, заснованого на боротьбі за визнання. Саме прагнення до визнання з боку інших людей Фукуяма розглядає в якості двигуна історії і причини тиранії, конфліктів і війн. Але разом з тим воно ж постає як психологічний фундамент багатьох чеснот – духу громадянськості, хоробрості і справедливості. Протягом майже всієї історії людства прагнення до визнання не реалізовувалося. На думку Фукуями, лише сучасна ліберальна демократія дає універсальне визнання всім людям, гарантуючи їм права і захищаючи ці права. Новизна. Концепція Фукуями важлива і цікава тим, що привертає увагу до ціннісної сфери людини, яка суттєво впливає на формування структури особистості. На відміну від традиційного лібералізму, що ставив на чільне місце матеріалізм і справедливість, американський дослідник основним компонентом соціальних трансформацій вважає боротьбу за визнання, духовний пошук людської гідності та рівності/переваги. Саме людина виступає як центральна точка цивілізаційного простору, одночасно його творець і творіння. Висновки. З плином часу концепція Фукуями зазнала суттєвих змін. Сучасна цивілізація зіткнулася з гострою проблемою зростаючої нерівності, серйозною фінансовою кризою, політичним хаосом і гострими військовими конфліктами, проблемою мігрантів та біженців. Однак і досі в сфері ідей ліберальна демократія не має реальних конкурентів.
Authors and Affiliations
T. V. Danylova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP217765
- DOI 10.15802/ampr.v0i10.87303
- Views 133
- Downloads 0
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Мета. Ця стаття прояснює значущість соціальної самоідентифікації особистості як основи для цивілізаційного та інституційного пояснення національної самоідентифікації в Україні. Теоретичний базис. Автори виявили, що при а...
PLAGIARISM AS ANTROPOLOGICAL AND SOCIAL PHENOMENON
Purpose of the article is to determine plagiarism as anthropological and social phenomenon. Theoretical basis. The author has analysed authentic historical-philosophical and literary texts to explicate the original meani...
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...
HORROR FILMS IN UNCONSCIOUS ANTHROPOLOGICAL STRATEGIES OF BIOPOWER
Purpose. The article is devoted to horror films as forms of anthropological crisis in mass culture, which generate specific meanings and are presented in ways of control over consumer society, as well as act as unconscio...
ЕКЗИСТЕНЦІЙНЕ Й ДУХОВНЕ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ Г. МАРСЕЛЯ І Є. МІНКОВСЬКОГО
Мета. Спираючись на екзистенціальну антропологію Г. Марселя і Є. Минковського, показати необхідність виділення в людині крім індивідуально-екзистенціального – універсально-духовного як людського в людині й розкрити ієрар...