ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.
Authors and Affiliations
A. M. Malivskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449866
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150769
- Views 87
- Downloads 0
ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення...
MYSTICAL ASPECT OF EDITH STEIN'S ANTHROPOLOGY: FROM PHENOMENOLOGY TO THOMISM
The aim of the study is to find mystical elements in Edith Stein's anthropology as a connecting principle between phenomenology and Thomism. Relying on methodological definition of philosophical mystic, as a matching of...
ПОЗАТІЛЕСНИЙ ДОСВІД, ЧИСТЕ БУТТЯ ТА МЕТАФІЗИКА
Мета. Показати, що поняття метафізики й емпіричних наук походять із досвіду. Відмінність полягає лише в тому, що поняття метафізики виникають на основі незвичного досвіду, а саме позатілесного, тоді як емпіричних наук –...
ГЕНДЕРНІ ДЕФІНІЦІЇ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ
В статті осмислено гендерні проблеми та їх взаємозв’язок з музичним мистецтвом, що експлікує до аналізу музичної педагогіки та освітньої системи загалом. Метою дослідження є виокремлення та аналіз таких гендерних дефініц...
CIVILIZATIONAL AND INSTITUTIONAL ASPECTS OF NATIONAL SELF-IDENTIFICATION IN UKRAINE: PHILOSOPHICAL-ANTHROPOLOGICAL APPROACH
Purpose. This article clarifies the significance of the person’s social self-identification as a basis for civilization and institutional explanation of national self-identification in Ukraine. Theoretical basis. The aut...