ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ФАКТОРИ ОЗНАКИ, ПІДХОДИ ТА ФОРМИ
Journal Title: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління - Year 2017, Vol 9, Issue 2
Abstract
Децентралізація новий для нашої держави процес, що трактується як передавання владних уповноважень від уряду до місцевих органів самоуправління. Тому дослідження факторів, ознак, підходів та форм децентралізації органів державної влади, в сучасній українській дійсності, є актуальним. Децентралізація, найперше, передбачає трансформацію всієї політичної системи, розділення повноважень, - але це лише – попередній етап, за яким відбувається створення незалежних органів місцевого самоуправління і функціонування демократичних виборів. Зосереджується увага на тому, що децентралізація передбачає структурні зміни в системі державного управління, які зв’язані з наданням більшої самостійності низовому рівню управлінської ієрархі. Децентралізація органів влади є одним із головних і грунтовних засад в системі державного управління у розвинених країнах. Її фундаментом є гіпотеза теорії менеджменту про те, що обмеження кола завдань дає поштовх до поліпшення якості їх виконання та покращення/удосконалення результатів роботи. На підставі цього – уряди демократично сталих країн прагнуть максимально розвантажити себе від локальних функцій, які результативніше можуть виконувати органи місцевого самоврядування. Дійсна і реалістична децентралізація державного управління для нашої держави означає передачу як обов’язків, так й еквівалентних фінансових ресурсів, порівняно самостійним і автономним субнаціональним органам, що є підзвітними не центральному державному керівництву країни, а громадянам регіону або громадам. За браком/відсутністю коштів вони не володіють власними ресурсами, які забезпечували розвиток керованих адміністративно-територіальних одиниць. В такому разі – органи місцевого само- врядування можуть знімати з себе відповідальність за їх соціально-економічне становище. В процесі дослідження децентралізації як явища, і як поняття шляхом виявлення її основних рис і особливостей важливо виходити з того, що децентралізація є не одномірним, а багатомірним явищем, й має не лише статистичний, але й динамічний характер.
Authors and Affiliations
Наталія Лікарчук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP288606
- DOI -
- Views 140
- Downloads 0
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Визначено зміст державної політики інноваційного розвитку сучасної України. З’ясовано, що реалізація державної політики інноваційного розвитку в процесі модернізації є неможливим без раціоналізації культури, суспільства...
ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК СУБ’ЄКТА ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті проаналізовано основні аспекти процесу трансформації політичної культури особистості у відповідності до умов сучасного суспільного розвитку України. Уточнено поняття «політичної культури особистості» як мети пол...
Сервісна сутність державної політики: проблеми та перспективи
Стаття присвячена аналізу сервісної сутності державної політики. Виокремлено головні проблеми та перспективи реалізації у державній політики сервісної діяльності органів влади. Обґрунтовано необхідність врахування соціал...
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОДИНИЦІ: ЇХ ОСОБЛИВОСТІ ТА КРИТЕРІЇ
Проблема дослідження спеціалізованих територій не лише в Україні, а й в інших державах є актуальною. Визнання державою за окремими регіонами особливого статусу виражається через прийняття установчої норми, яка створює ос...
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
Розглянуто основні поняття та наведено структуру механізму регулювання природокористування. Проаналізовано низку нормативно-правових документів в екологічній сфері на прикладі яких виокремлено характерні особливості держ...