ДЕМОКРАТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ТУНІСІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОТИРІЧЧЯ

Abstract

У статті висвітлюються тенденції політичної трансформації в Тунісі з моменту виникнення наприкінці 2010 р. масових протестів проти авторитарного правління З.А. Бен Алі, які призвели до зміни характеру політичного режиму. Розглядаючи формування «уряду національної єдності» 2016 р. та мотиви основних політичних сил, автор наголошує на суперечливих результатах міжелітних компромісів та небезпеці неформальних угод для просування шляхом демократизації. The article deals with the contradictory development of political transformation in Tunisia that was launched by the revolutionary movement against authoritarian ruler Zine El Abidine Ben Ali. Among other states in the region effected by so-called Arab spring, Tunisia is considered a relative success story. From the very beginning of mass protests it has been looked at as a possible candidate for democratization. Comparing to others it has had its obvious structural advantages, such as relatively small territory and homogeneous educated population, strong national identity, developed middle class and quite vivid civil society, apolitical military structure. Still the transit from authoritarian regime to democracy has not been smooth. Like other Arab countries trying to reform their power structures, Tunisia has been through numerous crises provoked by contest for power and resources, ideological polarization between secular and Islamists, left and neoliberal, by economic difficulties and regional disparities so forth. However, unlike Egypt, Yemen or Libya it has been able to find its way out of conflicts through compromise and dialogue between main political forces and thanks to mediating role of Tunisian civil society. Therefore, the author concentrates on еndеavor of the last in pushing the reform process forward especially in the sphere of fighting against corruption and human rights protection as well as monitoring of Parliament and government structures activitiеs. At the same time, special attention is paid to the relationship between main political powers such as Nidaa Tunis and Ennahda, decreasing of ideology importance in their decisions and the opportunistic character of agreements reached during the last two years. Although compromises on many questions have bееn necessary on the bumpy road towards democracy, some of the pragmatic concessions made by Ennahda and others looked more like a trial to stay afloat and to sеcurе their share of power pie than as dееds seriously moved by democratic aspirations. "Cartagena Agreement" of July 2016 on forming a government of national unity that was signed by nine political parties and three civil society became a bright example of such kind of tactics. It signaled about serious deficiencies of democratic structures and demonstrated a deviation from democratic procedures outlined in the Constitution. Thus, although Tunisia today has functional democratic institutions, its success is quite uncertain and democratic consensus is brittle. The political system of the country is very young and fragile, and facеs considerable potential challenges. And one of the most important is the tendency of the ruling elite to act outside the established democratic rules and institutions

Authors and Affiliations

K. Smyrnova

Keywords

Related Articles

Political transformation in the Baltic States. Experience for Ukraine

This article investigates the transformation processes in the Baltic States from the historic perspective (early 90s of the XXth century until 2004) when these states joined NATO and the European Union. Special attention...

RESTRICTIONS ON THE PRE-ELECTION AGITATION AS A CONDITION OF DEMOCRACY OF THE ELECTORAL PROCESS: EVOLUTION OF LEGAL REGULATION IN UKRAINE

The article deals with the restriction of pre-election campaigning as an important condition for elections' democracy. On the basis of the analysis of Ukrainian electoral legislation, the evolution of such forms of restr...

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД.

У статті на основі архівних та інших джерел досліджено складний процес відбудови сфери освіти в південноукраїнському селі в повоєнний період. Особлива увага зосереджена аналізу питань організаційного, матеріально та кадр...

Зовнішя політика адміністрації Б. Обами щодо країн Азійсько-Тихоокеанського регіону

У статті здійснена спроба аналізу напрямків співробітництва США з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону як пріоритетного вектора зовнішньої політики адміністрації Б.Обами. На основі сучасної методології політичної на...

ПРИНЦИП ДІАЛОГУ КУЛЬТУР ЯК ОСНОВА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Статтю присвячено дослідженню проблеми діалогу в системі міжкультурної комунікації за умов глобалізаційних трансформацій. Розмежовано зміст понять діалогу, як «істини, яка поділена навпіл» та дискусії як «знищення опонен...

Download PDF file
  • EP ID EP429153
  • DOI -
  • Views 64
  • Downloads 0

How To Cite

K. Smyrnova (2017). ДЕМОКРАТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ТУНІСІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОТИРІЧЧЯ. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 7(18), 354-360. https://europub.co.uk/articles/-A-429153