Діагностика пневмонії у недоношених дітей грудного та раннього віку в практиці сімейного лікаря
Journal Title: Лікарська справа - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
Оскільки патологія дихальної системи посідає провідне місце у структурі захворюваності дитячого віку, пошук нових теоретичних даних та поширення клінічного досвіду сприяє фаховому зростанню лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики сімейної медицини. Дуже важливим є налагодження лікарського супроводу та збереження професійної пильності щодо спостереженням за дітьми грудного та раннього віку. Особливої уваги потребують передчасно народжені діти, оскільки часто симптоми морфо-функціональної незрілості і неврологічних порушень не дозволяють вчасно визначитися із соматичною патологією, що призводить до втрати часу і зволікання з встановленням клінічного діагнозу. Разом з тим частка дітей, народжених передчасно, залишається у межах 5 %, що вимагає адекватної та коректної тактики втручання лікарів первинного контакту. Поширюючи досвід спостереження та лікування немовлят і дітей раннього віку, автори прагнули визначити характерні ознаки перебігу цих періодів у передчасно народжених дітей, з’ясувати найбільш вагомі симптоми та анамнестичні дані, асоційовані маніфестацією інфекційно-запального ураження легень та визначити їхні діагностичні коефіцієнти (ДК) і загальну інформативність вищевказаних клінічних детермінант (j). Було проаналізовано дані спостереження за недоношеними дітьми основної групи з верифікованим, відповідно до вітчизняних стандартів діагностики і лікування, паренхіматозним ураженням легень та контрольної групи. У статті описано клініко-анамнестичні особливості перебігу пневмонії у недоношених грудного і раннього віку з терміном гестації ≥ 32 тиж. Визначено важливі клінічні детермінанти, що сприяють верифікації діагнозу сімейним лікарем. Вказано на зміни в органах і системах, які асоціюються з розвитком пневмонії у недоношених. Найважливіші клінічні детермінанти розвитку пневмонії у грудному та ранньому періодах життя дітей, народжених недоношеними, є: штучне вигодовування, порушення харчової поведінки, дихальні розлади, пасивне тютюнокуріння матерів, гіперплазія вилочкової залози.
Authors and Affiliations
O. V. Lysunets, N. V. Didyk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP646051
- DOI 10.31640/JVD.1-2.2019(16)
- Views 160
- Downloads 0
Стан адаптаційних механізмів при поєднанні гіпертонічної хвороби з хронічним панкреатитом
Проведено дослідження хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім хронічним панкреатитом у фазі нестійкої ремісії. Виявлено порушення адаптаційних механізмів у вигляді розладів вегетативної регуляції, антиоксидантного зах...
Психоемоційне напруження – один з провідних факторів підвищення внутрішньоочного тиску та розвитку глаукоми
У статті наведеноі результати багатопланових досліджень з вивченни впливу характеру професійної діяльності в умовах комплексного впливу медико-біологічних факторів на розвиток глаукоми. За даними аналізу гігієнічних, клі...
Кількісна характеристика структурних змін в яєчках щурів в умовах постструмектомічного гіпотиреозу
Проблема чоловічого безпліддя була і залишається актуальним питанням сучасної медичної науки. Однією із причин виникнення безпліддя є, безумовно, гормональні дисбаланси, які закономірно виникають, зокрема, після струмект...
Оцінка даних лабораторних досліджень у хворих на розсіяний склероз в аспекті коморбідності
Вивчали дані лабораторних досліджень у хворих на розсіяний склероз з метою уточнення характеру впливу коморбідної патології на рівень дисфункції біохімічних процесів організму. Обстежено 216 хворих на розсіяний склероз з...
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ І ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ОКУЛЬТНИЙ РАК ЖОВЧНОГО МІХУРА
Впродовж 2003–2016 рр. в клініці прооперовано 141 хворого на рак жовчного міхура (РЖМ). Окультний РЖМ діагностовано у 29 (20,6 %) осіб. У більшості хворих (88,4–100 %) РЖМ поєднувався з холелітіазом, при цьому у хворих о...