DIFFERENTIATION OF THE CRIMINAL RESPONSIBILITY FOR ABUSE OF AUTHORITY UNDER CRIMINAL CODE OF UKRAINE ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СЛУЖБОВІ ЗЛОВЖИВАННЯ ЗА КК УКРАЇНИ
Journal Title: Вiсник Львівського Університету, Серія юридична - Year 2016, Vol 63, Issue
Abstract
The article examines the problem of differentiation of criminal responsibility for abuse of authority. It examines the criteria for differentiation of criminal responsibility for abuse committed by officials following the amendments to the Criminal Code of Ukraine made in 2011 by the law № 3207-VI dated April 7, 2011. The article analyses the appropriateness of criminal responsibility differentiation in examined group of crimes bearing in mind the criteria selected by Ukrainian legislators. While analyzing the changes, the author considers provisions of the United Nations Convention against Corruption and employs the method of systematic interpretation of criminal code. In this research the author concludes that the responsibility of the officials should be differentiated on the basis of the essence of functions they perform. Based on that, criminal responsibility for abuse of power, and criminal responsibility for abuse of office irrespectively of ownership forms of enterprise, institution, or organization should be established separately. Досліджено проблеми диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання, критерії диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання після внесення змін до КК України у 2011 році законом № 3207-VI від 07.04.2011. Проаналізовано доцільність диференціації кримінальної відповідальності досліджуваної групи злочинів за критеріями, які вибрав українській законодавець. Такий аналіз проведено, враховуючи положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції та використовуючи метод системного тлумачення кримінального закону. Методом узагальнення виділено найзагальніші та необхідні ознаки зловживання, які вчиняють службові особи та особи, що надають публічні послуги. Зазначено, що за своєю природою зловживання службовим становищем службовою особою публічного права та зловживання повноваженнями службовою особою приватного права мають однакову правову природу, характер та ступінь суспільної небезпеки, тому, на нашу думку, за такі зловживання має бути встановлена однакова кримінальна відповідальність. Особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції і при цьому не є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні нести відповідальність за зловживання повноваженнями, при цьому кримінальна відповідальність (санкція) для осіб, що виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції як у підприємствах, установах, організаціях державної та комунальної форми власності та й у підприємствах, установах, організаціях приватної форми власності має бути однакова. Наголошено, що відповідальність за зловживання владою треба передбачити в іншій статті кримінального закону, оскільки зловживання владою має вищий рівень та ступінь суспільної небезпеки. Суб’єктами такого злочину є особи, які згідно зі ЗУ «Про запобігання» корупції є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на тому, що законодавець правильно окремо встановив кримінальну відповідальність за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги і така диференціація є обґрунтованою, адже ідеться про інший вид функцій. У результаті дослідження автор підсумовує, що відповідальність службових осіб треба диференціювати за функціями, які вони виконують, відповідно доцільно окремо встановити кримінальну відповідальність за зловживання владою та окремо за зловживання повноваженнями службовою особою незалежно від виду юридичної особи.
Authors and Affiliations
Marta-Mariia Yatsynina
Keywords
Related Articles
- EP ID EP182621
- DOI -
- Views 81
- Downloads 0
КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ TRADE NAME AS A MEAN OF BUSINESS ENTITIES PERSONALIZATION
Досліджено теоретичні питання щодо правової природи комерційного найменування. Проаналізовано чинне законодавство щодо правового регулювання цих відносин. Розглянуто теоретичні позиції з предмета дослідження та судову пр...
СТАНОВЛЕННЯ У ГАЛИЧИНІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ У 1772–1918 РОКАХ ESTABLISHING OF GOVERNMENT AGENCIES AND MUNICIPALITIES IN GALICIA IN 1772–1918
Подано огляд розвитку органів місцевої влади та самоврядування на території коронного краю Галичини і Лодомерії у складі Австрії та Австро-Угорщини в 1772–1918 років. Особливу увагу приділено дослідженню нормативно-право...
СТРУКТУРА СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ THE STRUCTURE OF COURT DECISION IN AN ADMINISTRATIVE CASE
Досліджено структуру судового рішення в адміністративній справі. Визначено поняття судового рішення як акту правосуддя та процесуального документа та доведено самостій- ність структури форми, яка може не збігатися зі змі...
ЗАСАДНИЧА РОЛЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПРАВА
The article deals with some Ukrainian constitutional norms and their application in labour legislation. The author emphasizes the importance of complying the laws and other statutory acts with the constitutional norms, a...
ПОГЛЯДИ СУЧАСНИХ НАУКОВЦІВ ПРО РОЛЬ ПРОФЕСОРА ГЕРША ЛАУТЕРПАХТА У СТВОРЕННІ МІЖНАРОДНОГО БІЛЛЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЙОГО ЮРИДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
This article examines Sir G. Lauterpacht’s respective contributions to contemporary international human rights law by concentrating on their European experience from their youth in Central Europe. Fiercely committed to t...