Динаміка вмісту алергенного пилку у повітрі урбоекосистеми Івано-Франківська (літньо-осіння хвиля палінації)
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2016, Vol 8, Issue 2
Abstract
У статті наведено результати аеропалінологічного дослідження в урбоекосистемі Івано-Франківська 2014 році. Пилковий моніторинг здійснювали гравіметричним методом за допомогою пилковловлювача Дюрама. Конструкцію для вловлення пилку встановили на висоті 24 м над поверхнею землі. Виявлено дві хвилі палінації: весняної, характерної за запиленням дерев, та літньо-осінньої, яка розпочинається запиленням злаків, а завершується запиленням рудеральних трав. У пилковому опаді міста впродовж літньо-осінньої хвилі домінували пилкові зерна злакових та кропив’яних. Внесок представників родини Poaceae у якісний склад річного пилкового опаду становив 16,9%, а Urticaceae – 7%. Наступними були представники роду Artemisia та Ambrosia, частка яких у пилковому опаді міста становила 3% та 2,8%, відповідно. Проаналізовано динаміку вмісту алергенного пилку вищезазначених таксонів у атмосферному повітрі міста. З’ясовано тривалість пилкового сезону, початок і кінець палінації, а також дні з високим вмістом пилку. Зокрема, тривалість пилкового сезону представників родини Poaceae, розрахована методом «95%», становила 69 днів; початок констатовано 21.05, кінець реєстрували 28.07. Високі концентрації пилкових зерен спостерігали від другої декади травня до середини липня, за винятком днів із підвищеною вологістю повітря та атмосферними опадами. Максимальна концентрація пилку (285 п. з./м³) зафіксована наприкінці червня (28.06). Пилковий сезон кропив’яних тривав 89 днів. Початок констатовано 03.06, а кінець − 30.08. Перевищення порогового рівня концентрації пилку відбувалося тільки впродовж чотирьох днів (28-29.06, 26.07 та 13.08). Пилковий сезон представників роду Artemisia становив 51 день; початок − 25.07, кінець − 14.09. Високі концентрації пилку полину зареєстровано наприкінці липня та у першій декаді серпня. Тривалість пилкового сезону Ambrosia становила 52 дні; початок − 01.08, кінець − 21.09. Одноденне різке зростання алергенного пилку амброзії у повітрі міста реєстрували у першій декаді вересня (184 п.з/м³). Встановлено наявність високого позитивного кореляційного зв’язку між вмістом у повітрі пилкових зерен злаків та полину і температурою повітря, а між концентрацією пилкових зерен кропив’яних, полину та амброзії і відносною вологістю повітря була низька негативна кореляція. Отримані дані аеропалінологічного моніторингу можуть бути застосовані у медичній практиці лікарів-імунологів та алергологів під час визначеня етіологічного чинника у виникненні полінозу.
Authors and Affiliations
Г. Мельниченко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP176197
- DOI -
- Views 106
- Downloads 0
Simulation of distribution Epipactis albensis (Orchidaceae) in central part of Europe
The genus Epipactis (Orchidaceae, Epidendriodeae) is distributed from Europe eastward through temperate Asia to Japan, southward to tropical Africa and has only one species in North America. In Europe 59 Epipactis specie...
Доповнення до флори судинних рослин нпп “вижницький”, чернівецька область
Національний природний парк “Вижницький” створений у 1995 році, у 2007 році його територія збільшилася і нині площа парку становить 11238 га. Знаходиться він у Вижницькому районі Чернівецької області. У 2005 році вийшла...
ГОРИЗОНТАЛЬНЫЕ МИГРАЦИИ ЧЕРНОМОРСКИХ КРЕВЕТОК У ПОБЕРЕЖЬЯ ОДЕССКОГО ЗАЛИВА В ПЕРИОД ДО И ПОСЛЕ РАССВЕТА
Протягом 2011-2014 рр. вивчений характер горизонтальних міграцій чорноморських креветок в прибережній зоні Одеської затоки в період до і після світанку. У 2011 р міграції здійснювали три види ракоподібних: Crangon crango...
On the necessity of biodiversity conservation at low production lands
The problems of the low production lands (agricultural landscapes with degraded biodiversity, badlands, anthropogenic and disturbed by human objects etc.), as centres of reproduction and conservation of biodiversity, are...
ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗАПЛАВНОЇ РОСЛИННОСТІ М. ЛУЦЬКА
Складено продромус рослинності для заплавних екосистем міста Луцька, який охоплює 9 класів, 13 порядків, 18 союзів, 28 асоціацій, 7 варіантів та 43 угруповання. Аналізуються еколого-ценотичні умови формування рослинних у...