Доступ до професії прокурора в Україні: проблема ефективності законодавчої моделі

Abstract

В Законі України “Про прокуратуру” здійснено спробу імплементації європейських принципів доступу до професії прокурорів. Проте у європейських та міжнародних угодах відсутні положення, що регулюють стандарти, яких необхідно було б дотримуватись у процесі відбору прокурорів. Відповідні документи органів Ради Європи містять лише рекомендації щодо якостей та компетенцій, якими повинні володіти прокурори. Дотримання рекомендацій не гарантує відсутності ризику, що конкретна національна модель буде недостатньо ефективною. Шляхом аналізу наявних емпіричних даних виявлено суттєві проблеми з ефективністю системи добору прокурорів в Україні, відтак метою статті є формування теоретичного уявлення про оптимальну юридичну конструкцію цієї системи з урахуванням зарубіжного досвіду та особливостей національної правової системи. Результатом проведеного порівняльно-правового дослідження нормативного врегулювання доступу до професії прокурора в деяких країнах – членах Ради Європи, а також певних аспектів формування суддівського та адвокатського корпусу в Україні, стало висвітлення основних недоліків діючої вітчизняної системи добору прокурорів, до яких належать: недиференційований підхід до кандидатів на посаду прокурора залежно від досвіду (стажу) роботи в галузі права при визначенні тривалості спеціальної підготовки, з одного боку, та нерівні вимоги до кандидатів на посаду прокурів місцевих і спеціалізованих прокуратур, з іншого боку; відсутність можливості здобуття безпосередньо в органах прокуратури відповідного досвіду (стажу) роботи в галузі права, що необхідний як обов’язкова кваліфікаційна вимога для призначення прокурором місцевої прокуратури; складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади прокурорів місцевої прокуратури та визначення їхнього місця в рейтингу на заміщення вакантних посад до початку спеціальної підготовки, а не після її завершення; відсутність законодавчих норм, якими впроваджується компетентісний підхід до відбору прокурорів, визначаються органи, що мають розробляти та затверджувати профілі посад прокурорів.

Authors and Affiliations

СЕРГІЙ КОСТЕНКО

Keywords

Related Articles

Використання земель для ведення фермерського господарства: проблеми законності

Розглянуто положення законодавства щодо надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Проаналізовано норми, що передбачають надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Визначено можливі зло...

Запобігання правозастосовним помилкам у тлумаченні оцінних понять

Оцінні поняття ускладнюють тлумачення правових норм і приховують небезпеку суб’єктивізму. Причинами, які ускладнюють однакове застосування кримінальних процесуальних норм, є зловживання, пов’язані з особистою зацікавлені...

Новий порядок залучення експерта за Кримінальним процесуальним кодексом України: здобутки та прорахунки

Зважаючи на процеси реформування та з метою якнайкращого їх забезпечення законодавець постійно змінює положення Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Не становлять винятку й положення кримінального...

Процесуальні та тактичні особливості допиту обвинуваченого

Визначено процесуальні аспекти допиту обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження. Запропоновано рекомендації щодо підготовки до такого допиту. Наведено поради щодо застосування прокурором тактични...

Юридична оцінка невиконання засудженим процесуальних угод шляхом ухилення від відбування покарання

Сформовано та аргументовано науково-практичний підхід до кваліфікації дій засудженого, які полягають в ухиленні від покарання, узгодженого в угоді про примирення або про визнання винуватості, або порушенні режиму відбува...

Download PDF file
  • EP ID EP535843
  • DOI -
  • Views 149
  • Downloads 0

How To Cite

СЕРГІЙ КОСТЕНКО (2018). Доступ до професії прокурора в Україні: проблема ефективності законодавчої моделі. Вісник Національної академії прокуратури України, 0(3), 7-21. https://europub.co.uk/articles/-A-535843