Дозвілля як об'єкт наукової рефлексії (друга половина XX ст.)
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2013, Vol 3, Issue 6
Abstract
У статті охарактеризовано дозвілля як об'єкт наукової рефлексії у другій половині XX ст. Ідеї про дозвілля як самостійне явище та центральний елемент культури обґрунтовано за працями Ж. Дюмазедьє, М. Каплана, Ст. Паркера, інших. Розкрито сутність поняття "цивілізація дозвілля" (Ж. Дюмазедьє) як моделі нового стилю життя, в якому індивідуальність кожної людини усвідомлюється як соціальна цінність. Аналізуючи соціально-культурне значення дозвілля в системі "дозвілля - культура - виховання", Ж. Дюмазедьє характеризував його як засіб соціальної і культурної демократизації, завдяки якому можна залучити до культури якомога більшу кількість людей. Серед основних небезпек і застережень, які загрожують людині на дозвіллі, вченими найчастіше називаються: обмеженість соціуму у своєму духовному зростанні споживанням; дисбаланс між техногенним та морально-етичним розвитком людства; руйнація рівноваги між працею і споживанням, діяльним буттям і спокоєм, природною зміною втоми й відпочинку; уніфікація й стандартизація дозвіллєвих послуг та товарів; зростання пасивної участі громадян у культурному житті. Водночас, наголошується й на позитивах масовизації дозвілля, серед яких відзначається: доступність культурних здобутків масам, сприяння у вирішенні комплексу соціально-культурних проблем особистості, зміцнення місцевої економіки й відродження депресивних територій, реагування комерційних закладів дозвілля на найменші коливання моди й споживацького попиту, кон'юнктури, збереження і розвиток культурної спадщини та актуального мистецтва в майбутньому.
Authors and Affiliations
Irina Petrova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP665820
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
Дозвілля як об'єкт наукової рефлексії (друга половина XX ст.)
У статті охарактеризовано дозвілля як об'єкт наукової рефлексії у другій половині XX ст. Ідеї про дозвілля як самостійне явище та центральний елемент культури обґрунтовано за працями Ж. Дюмазедьє, М. Каплана, Ст. Паркера...
Традиції та звичаї представників різних конфесій на території Донбасу (за даними метричних книг державного архіву Донецької області)
Стаття присвячена розгляду метричних книг представників різних віросповідань на території Донбасу. Аналіз формулярів виявив характерні особливості фіксації інформації у метричних книгах. Aкцентується увага...
ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА
У статті розглядаються основні позиції, що стосуються виконавських аспектів хорового диригування. Розвідка містить дефініцію самого диригування, а також зазначає перелік якостей диригента та вимог до диригентської майсте...
ФУНКЦІЯ КУЛЬУТРНОГО КАПІТАЛУ В СУСПІЛЬСТВАХ НЕСТІЙКОГО РОЗВИТКУ
Соціально-філософський аналіз, представлений у даному дослідженні, виходить із визнання того факту, що культура здатна змінити суспільство із середини, оскільки саме культура забезпечує якісні перетворення соціальної реа...
Моделі соціальних комунікацій
Соціально-комунікативний простір твориться діяльністю ЗМІ, маркетингових агенцій, суспільних організацій і державних установ. Однією з основних проблем інформаційних, когнітивних наук є дослідження щодо пе...