ДУХОВНОПЕДАГОГІЧНІ РЕМІНІСЦЕНЦІЇ ПРОТОРЕНЕСАНСНОГО РУХУ DEVOTIO MODERNA У ФОРМУВАННІ ЦІННІСНОСМИСЛОВОГО УНІВЕРСУМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ОРДЕНУ ЄЗУЇТІВ
Journal Title: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ - Year 2017, Vol 0, Issue 68
Abstract
Стаття присвячена концептуальному аналізові впливу етико-антропологічних і духовно-педагогічних ідей пізньосередньовічного релігійно-просвітницького руху «Devotio Moderna» («Нове благочестя») на формування аксіологічних та онтологічних засад педагогічної системи ордену єзуїтів. У центрі уваги автора проторенесансні витоки таких єзуїтських педагогічних пріорітетів як індивідуалізація дидактично-виховних методів, етико-моральна орієнтація моделювання педагогічного середовища, положення про особистісні зусилля та духовну активність як шлях формування і самовиховання молоді, звеличення й розбудову талантів і здібностей учнів, єдність індивідуального та колективного в організації освітньо-виховного процесу. Автор дійшов висновку про те, що духовно-педагогічні вектори «Нового благочестя» відіграли вагому роль у формуванні педагогічної ідентичності Товариства Ісуса, у ціннісно-смисловій основі якої було поставлено християнсько-гуманістичні магістралі активної духовності, індивідуального благочестя і педагогіки молитви.
Authors and Affiliations
Олександр Лавріненко
КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ІВАНА (ІОАННА) МАКСИМОВИЧА (1651-1715 РР.)
Виокремлено і проаналізовано комплекс ключових чинників формування педагогічного світогляду Івана (Іоанна) Максимо¬вича в освітньому просторі кінця XVII - початку XVIII ст.
ПЕРШІ ЖІНОЧІ ПРИВАТНІ ЗАКЛАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (ХІХ- ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ)
Проаналізовано особливості просвітницько-виховної діяльності видатних просвітянок у розвитку приватної ініціативи жіночої освіти Полтавської губернії ХІХ - початку ХХ століття. Класифі¬ковано приватні жіночі навчальні за...
НАПРЯМИ ПРОСВІТНИЦЬКО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗЕМСТВ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
Виявлено й проаналізовано основні напрями просвітницько- виховної діяльності земств Полтавської губернії, встановлено структуру системи освіти в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття.
ЗАСАДНИЧІ АСПЕКТИ ДИДАКТИЧНОГО ВЧЕННЯ М. ОСТРОГРАДСЬКОГО
На основі опрацювання авторських наукових праць і результатів студіювання творчого доробку М. Остроградського (В. Антропова, Ф. Греков, І. Погребиський, М. Тихомандрицкий, А. Юшкевич та ін.) проаналізовано й узагальнено...
ПОЛІСЕМАНТИЧНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПАРАДИГМА» У ТЕОРІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЗНАННЯ
На основі історико-педагогічного аналізу охарактеризовано інтер¬претацію наукових поглядів на визначення сутності поняття «пара¬дигма» у дискурсі науково-педагогічного знання, її залежність від характеру культурно-істори...