ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗАПЛАВНОЇ РОСЛИННОСТІ М. ЛУЦЬКА

Abstract

Складено продромус рослинності для заплавних екосистем міста Луцька, який охоплює 9 класів, 13 порядків, 18 союзів, 28 асоціацій, 7 варіантів та 43 угруповання. Аналізуються еколого-ценотичні умови формування рослинних угруповань та їхня антропогенна трансформація. У досліджуваних заплавах найбільші площі займає деревна та чагарникова рослинність переважно природного походження. Найчастіше трапляються асоціації Salicetum albo-fragilis класу Salicetea purpureae, приурочені до прируслово-центральних заплав р. Стир та її приток (Сапалаївка і Чорногузка). Деревостан найбільш трансформованих фітоценозів формують екзоти (Aesculus hippocastanum, Acer saccharinum, Fraxinus lanceolata та ін.) або ж нехарактерні для заплав лісові види (Picea abies, Acer platanoides, Tilia cordata). Чагарниковий ярус не однаково виражений (5-90 %) у всіх фітоценозах, а на значно трансформованих ділянках його взагалі немає. Трав’яний покрив відзначається мозаїчністю та багатим флористичним складом. На порушених нітрифікованих грунтах формуються комплекси із домінуванням Urtica dioica, Rubus caesius, Galium aparine, Echinocystis lobata тощо. Наземний моховий покрив слабко виражений (до 5 %). Повітряно-водна рослинність представлена лімнофільно-евтрофними угрупованнями союзу Phragmition australis порядку Phragmitetalia australis класу Phragmito-Magnocaricetea. На мілководних ділянках стоячих або слабопроточних евтрофних водойм звичайними є угруповання асоціації Lemnetum minoris союзу Lemnion minoris класу Lemnetea minoris з домінуванням вільноплаваючих плейстофітів (Lemna minor, Wolffia arrhiza та ін.). Cеред евтрофних трав’яних боліт переважають осокові угруповання асоціацій Caricetum gracilis, Caricetum acutiformis, Galio palustris-Caricetum ripariae та Phalaridetum arundinaceae союзу caricion elatae порядку Magnocaricetalia класу Phragmito-Magnocaricetea. У складі лучної рослинності переважають ценози з домінуванням Deschampsia caespitosa асоціації Deschampsietum caespitosae союзу Alopecurion pratensis класу Molinio-Arrhenatheretea. У режимі одно- або дворазового косіння на багатих добре зволожених ґрунтах формуються болотисті луки асоціації Angelico sylvestris-Scirpetum sylvatici союзу Calthion palustris. На невикошуваних ділянках болотистих лук трапляються угруповання союзу Filipendulion ulmariae. Основними компонентами травостою є переважно Filipendula denudata, Valeriana officinalis, Geranium palustre тощо. Мезофітні сінокісні та сінокісно-пасовищні луки союзу Arrhenatherion elatioris трапляються невеликими фрагментами. Синантропна рослинність заплав має фрагментарний характер, незначні площі, і зосереджена в антропогенних ландшафтах та представлена класами Plantaginetea majoris, Bidentetea tripartitae, Galio-Urticetea та Artemisietea vulgaris. Фрагменти заболочених деградованих пасовищ репрезентовані угрупованнями асоціації Cynosuro cristati-Lolietum perennis союзу Agropyro-Rumicion crispi порядку Agrostietalia stoloniferae класу Plantaginetea majoris. Ділянки з ущільненими та відносно сухими ґрунтами заселяють низькотравні мезофітні помірно нітрофільні угруповання союзу Polygonion avicularis порядку Plantaginetalia majoris. До рудеральних екотопів на другій стадії заростання приурочені антропогенні фітоценози класу Artemisietea vulgaris.

Authors and Affiliations

Ю. В. КОЗАК

Keywords

Related Articles

Comparative results of determination of organic matter contents (to the humus) in soil after normative documents gost 26213-91 and dstu 4289:2004

The analysis of regulatory documents (GOST 26213-91 Soils. Methods for determination of organic matter and DSTU 4289: 2004 Soil quality. Methods for determination of organic matter) was conducted in the laboratory of soi...

Залежність показника Редфілда від фаз водного режиму річкових екосистем

Автори порівняли співвідношення Редфілда (RR) води річок Прут, Дністер і Сірет у межах Чернівецької області у фазу літньої межені та весняного водопілля. Проби води відбирали батометром Рутнера поблизу двох типів заплав...

Use of plants test systems for assess the toxicity of soil in Kamyanets-Podilsky

The evaluation of the toxicity of soil of Kamyanets-Podilsky. To study the soil chosen six points on streets with different amounts of traffic: point 1 – Shevchenko Street (control area) (residential street local), point...

The results of introduction of wines of Vitaceae lindl. family in chernivtsy region

Seasonal rhythm of development of 13 species and 1 form of ligneous wines of Vitaceae Lindl. family under the conditions of Chernivtsy region has been analyzed. Phenological groups on the terms of beginning and finishing...

Доповнення до флори судинних рослин нпп “вижницький”, чернівецька область

Національний природний парк “Вижницький” створений у 1995 році, у 2007 році його територія збільшилася і нині площа парку становить 11238 га. Знаходиться він у Вижницькому районі Чернівецької області. У 2005 році вийшла...

Download PDF file
  • EP ID EP247005
  • DOI -
  • Views 74
  • Downloads 0

How To Cite

Ю. В. КОЗАК (2017). ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗАПЛАВНОЇ РОСЛИННОСТІ М. ЛУЦЬКА. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 9(1), 108-114. https://europub.co.uk/articles/-A-247005