ЕКОМОРФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛУЧНОГО КОМПОНЕНТУ ФЛОРИ ПАРКІВ м. ПОЛТАВИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2018, Vol 4, Issue 1
Abstract
Дослідження проводилися у період 2010-2017 рр. на паркових територіях м. Полтави: Полтавський міський парк, парк «Перемога», Корпусний сад, Петровський парк, парк імені І.П. Котляревського, парк ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, парк обласної лікарні імені М.В. Скліфосовського, парк Полтавської державної аграрної академії, Березовий сквер. З’ясовано, що вологість середовища належить до головних факторів формування трав’янистого компоненту у парках. У лучному компоненті паркової флори м. Полтави переважають мезофітні представники. За геліоморфою на досліджених паркових територіях переважну більшість становлять геліофіти (159 видів). Досить великою є також частка тіньовитривалих видів (149 представників). Лише незначна частина лучних паркових рослин входить до групи сціофітів (12 видів). Серед дослідженої флори лучного паркового компоненту частка мегатрофів (евтрофів) склала 15,3%. Панівними на вивчених фітоценозах виявилися представники групи мезотрофів (53,1%). Найменше у досліджених парках було виявлено оліготрофів (11, 8% усіх видів). У спектрі життєвих форм за К. Раункієром першу позицію займають криптофіти (120 видів, або 37,5%), другу позицію - гемікриптофіти (111 видів, або 34,6%), далі у низхідному порядку розташувалися терофіти (47 видів, або 14,7%), хамефіти (13 видів, або 4,1%) та фанерофіти (11 видів, або 3,4%). Переважання криптофітів над гемікриптофітами ми пов’язуємо із значним антропогенним тиском на паркові території, що призводить до ширшого розповсюдження багаторічних представників, здатних запасати поживні речовини у підземних видозмінах пагонів. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що лучний компонент флори парків м. Полтави в основному представлений видами багаторічних трав’янистих рослин, які потребують умов достатнього вологозабезпечення ґрунту, освітленості, середніх за поживністю ґрунтових умов. Разом із тим, вони можуть бути представлені й іншими групами, що дозволяє виживати при зміні умов зростання, зокрема, при посиленні антропогенного тиску.
Authors and Affiliations
Л. Д. Орлова, Н. О. Власенко, О. В. Коваль
Keywords
Related Articles
- EP ID EP532033
- DOI -
- Views 103
- Downloads 0
ПАТРІАРХ БОТАНІЧНОЇ НАУКИ: до120-річчя від дня народження академіка Д.К. ЗЕРОВА
У вересневі дні2015 року наукова громада України відзначила120-річчя від дня народження нашого земляка– відомого вченого: ботаніка, бріолога, болотознавця, академіка АН України, заслуженого діяча наук...
ФІТОІНДИКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МАЛОЇ ПАРКОВОЇ ВОДОЙМИ
Проведено фітоіндикаційні дослідження екологічного стану малої паркової водойми на прикладі ставка-копанки парку агробіостанції Полтавського педуніверситету імені В.Г. Короленка, що зазнає прямого та непрямого впливу ант...
ХЕЛАТНІ ФОРМИ ЗАЛІЗА У ГОДІВЛІ СУПОРОСНИХ ТА ЛАКТУЮЧИХ СВИНОМАТОК
Наведено дані ефективності згодовування різних доз хелатної сполуки заліза на продуктивні і репродуктивні показники супоросних та лактуючих свиноматок у порівнянні із сірчанокислим залізом. Для забезпечення повної потреб...
ANACAMPTIS PALUSTRIS (JACQ.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON et M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) НА ЛУКАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наводяться біоекологічні особливостіAnacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae). Розглянуто етапи онтогенезу дослідженого виду. Характеризується віковий спектр виду на конкретних...
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ МНОГОЛЕТНИХ ИССЛЕДОВАНИЙ КАМЫШЕВОК РОДА ЛСЯОСЕРИЛЬИЗ В СЕВЕРНЫХ ШИРОТАХ НА ПЕРИФЕРИИ АРЕАЛОВ
Вследствие мелиорации на прилегающих к Ладожскому озеру землях и сброса органики различными предприятиями во второй половине ХХ века было нарушено природное равновесие в прибрежной его части, что вызвало интенсивное зара...