ЕКОМОРФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛУЧНОГО КОМПОНЕНТУ ФЛОРИ ПАРКІВ м. ПОЛТАВИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2018, Vol 4, Issue 1
Abstract
Дослідження проводилися у період 2010-2017 рр. на паркових територіях м. Полтави: Полтавський міський парк, парк «Перемога», Корпусний сад, Петровський парк, парк імені І.П. Котляревського, парк ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, парк обласної лікарні імені М.В. Скліфосовського, парк Полтавської державної аграрної академії, Березовий сквер. З’ясовано, що вологість середовища належить до головних факторів формування трав’янистого компоненту у парках. У лучному компоненті паркової флори м. Полтави переважають мезофітні представники. За геліоморфою на досліджених паркових територіях переважну більшість становлять геліофіти (159 видів). Досить великою є також частка тіньовитривалих видів (149 представників). Лише незначна частина лучних паркових рослин входить до групи сціофітів (12 видів). Серед дослідженої флори лучного паркового компоненту частка мегатрофів (евтрофів) склала 15,3%. Панівними на вивчених фітоценозах виявилися представники групи мезотрофів (53,1%). Найменше у досліджених парках було виявлено оліготрофів (11, 8% усіх видів). У спектрі життєвих форм за К. Раункієром першу позицію займають криптофіти (120 видів, або 37,5%), другу позицію - гемікриптофіти (111 видів, або 34,6%), далі у низхідному порядку розташувалися терофіти (47 видів, або 14,7%), хамефіти (13 видів, або 4,1%) та фанерофіти (11 видів, або 3,4%). Переважання криптофітів над гемікриптофітами ми пов’язуємо із значним антропогенним тиском на паркові території, що призводить до ширшого розповсюдження багаторічних представників, здатних запасати поживні речовини у підземних видозмінах пагонів. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що лучний компонент флори парків м. Полтави в основному представлений видами багаторічних трав’янистих рослин, які потребують умов достатнього вологозабезпечення ґрунту, освітленості, середніх за поживністю ґрунтових умов. Разом із тим, вони можуть бути представлені й іншими групами, що дозволяє виживати при зміні умов зростання, зокрема, при посиленні антропогенного тиску.
Authors and Affiliations
Л. Д. Орлова, Н. О. Власенко, О. В. Коваль
Keywords
Related Articles
- EP ID EP532033
- DOI -
- Views 106
- Downloads 0
БРІОФЛОРА КРИМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
На Кримському півострові нині існує шість природних заповідників, з яких лише Кримський не мав повного опублікованого списку мохоподібних. Бріологічні дослідження на цій території провадили А.О. Сапєгін, А.Й. Рошаль, Д.К...
FEATURES OF OVERGROWING THE URBANIZED SEGMENT OF THE VORSKLA RIVER
We investigated the indices of overgrowing by higher aquatic vegetation (coenotic diversity, ecological structure, the degree of overgrowing, the type of overgrowing, belt structure) at five sites of the river Vorskla,...
ЗМІНИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА, ЩО ВИЯВЛЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА
Серед численних маркерів, заснованих на використанні полімеразної ланцюгової реакції (PCR), особливе місце займають ті, що є фрагментами ДНК, що розташовані між локусами інвертних повторів ДНК, і відомі як ISSR (Inter si...
ОСОБЛИВОСТІ АНТИОКСИДАНТНИХ ТА ГЕМОСТАТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕЯКИХ ОРГАНІВ ЗДОРОВИХ ТВАРИН
У дослідах на білих щурах було встановлено, що різні органи тварин виявляють неоднакові антиоксидантні(судячи за активністю супероксиддисмутази) та гемостатичні(за здатністю тканин змінювати прокоагулянтні та фібри...
НАРИС ЕНТОМОФАУНИ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
У статті висвітлено результати багаторічних (1984–2017 рр.) досліджень ентомофауни Полтавського міського парку, здійснюваних щорічно під час проведення навчальних екскурсій для студентів природничого факультету Полтавськ...