ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2017, Vol 3, Issue 1
Abstract
Наведено оригінальні дані багаторічних фауністичних досліджень хребетних тварин Полтавського міського парку . Подається характеристика ландшафтно-екологічних умов території парку та відзначаються їх зміни протягом багатьох десятиліть спостережень. Перераховано основні біотопи, що визначають видову різноманітність фауни хребетних.Проаналізовано літературні дані та усні повідомлення місцевих природознавців, що відбивають стан фауни даної місцевості у період до розбудови парку. Встановлено, що у складі сучасної фауни хребетних Полтавського міського парку можна зустріти 169 видів тварин із 121 роду, 62 родин, 29 рядів та 5 класів, в тому числі риб – 9 видів, земноводних – 6 видів, плазунів – 3 види, птахів – 129 видів та ссавців – 22 види. По кожному класу складені списки видів, де вказано дані щодо особливостей поширення тварин на території парку, їх екологічної приуроченості, а для деяких видів – і відомості щодо характеру міграції, стану популяції тощо. За екологічними особливостями вивчена фауна (окрім риб як виключно водних тварин) репрезентована представниками чотирьох фауністичних комплексів. Найбагатше представлена фауна хребетних у лісовому комплексі, що нараховує загалом 81 вид – 72 види птахів (у т.ч. 44 гніздуючих), 6 видів ссавців та 3 види земноводних. Лучно-степовий фауністичний комплекс нараховує всього 17 видів хребетних – 13 видів птахів (у т.ч. 5 гніздових), 2 види ссавців та по 1 виду амфібій і рептилій. Біляводний комплекс нараховує 32 види птахів (із них 9 гніздуючих), по 2 види земноводних і плазунів та 1 вид ссавців – разом 37 видів. Синантропний фауністичний комплекс містить у своєму складі 12 видів птахів, а також 4 види ссавців. Вагомий внесок у біологічне різноманіття парку вносять також 9 видів евритопних ссавців. Созологічну цінність фауни Полтавського міського парку складають 2 види, занесені до Європейського Червоного списку, 11 видів – до Червоної книги України та 19 регіонально рідкісних видів. Констатовано головні зміни фауни хребетних тварин на території Полтавського міського парку, що полягають у скороченні видового різноманіття лучно-степового фауністичного комплексу та зростанні різноманіття лісового та біляводного комплексів. Це обумовлене трансформацією місць існування на території парку від природних переважно лучно-степових угруповань до створених людиною деревних насаджень та штучних водойм.
Authors and Affiliations
М. В. Слюсар
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ ВОРСКЛИ
У статті наведено результати історії вивчення рідкісних видів рослин басейну річки Ворскли (територія Полтавської, Сумської, Харківської областей України та Бєлгородської області Російської Федерації). Умовно виділено п’...
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
Історія створення цього зеленого оазису досить цікава. На початку 60-х років минулого століття Полтава була включена до числа дев’яти міст України, в яких планувалося зробити показові парки. Згідно з рішенням виконкому П...
ЯКІВЧАНСЬКИЙ ЛІС ЯК ОСЕРЕДОК ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВОЇ ФІТОРІЗНОМАНІТНОСТІ В ПОЛТАВІ
У статті наведена ботанічна характеристика Яківчанського лісу – природного структурного елемента Полтавського міського парку – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Охарактеризовано фітор...
СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА МОХОВОЇ РОСЛИННОСТІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Підведено попередні підсумки класифікації мохової рослинності Лісостепу України за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун- Бланке. Укладено класифікаційну схему мохової рослинності досліджуваного регіо...
ЧОРНИЧНИКИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ: СТРУКТУРА І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Зростання масштабів заготівлі ягід чорниці (Vaccinium myrtillus L.) й брусниці (V. vitis-idaea L.) на фоні змін клімату призводить до деструктивних змін в чагарникових угрупованнях полонин в Українських.Карпатах. Виявлен...