ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2017, Vol 3, Issue 1
Abstract
Наведено оригінальні дані багаторічних фауністичних досліджень хребетних тварин Полтавського міського парку . Подається характеристика ландшафтно-екологічних умов території парку та відзначаються їх зміни протягом багатьох десятиліть спостережень. Перераховано основні біотопи, що визначають видову різноманітність фауни хребетних.Проаналізовано літературні дані та усні повідомлення місцевих природознавців, що відбивають стан фауни даної місцевості у період до розбудови парку. Встановлено, що у складі сучасної фауни хребетних Полтавського міського парку можна зустріти 169 видів тварин із 121 роду, 62 родин, 29 рядів та 5 класів, в тому числі риб – 9 видів, земноводних – 6 видів, плазунів – 3 види, птахів – 129 видів та ссавців – 22 види. По кожному класу складені списки видів, де вказано дані щодо особливостей поширення тварин на території парку, їх екологічної приуроченості, а для деяких видів – і відомості щодо характеру міграції, стану популяції тощо. За екологічними особливостями вивчена фауна (окрім риб як виключно водних тварин) репрезентована представниками чотирьох фауністичних комплексів. Найбагатше представлена фауна хребетних у лісовому комплексі, що нараховує загалом 81 вид – 72 види птахів (у т.ч. 44 гніздуючих), 6 видів ссавців та 3 види земноводних. Лучно-степовий фауністичний комплекс нараховує всього 17 видів хребетних – 13 видів птахів (у т.ч. 5 гніздових), 2 види ссавців та по 1 виду амфібій і рептилій. Біляводний комплекс нараховує 32 види птахів (із них 9 гніздуючих), по 2 види земноводних і плазунів та 1 вид ссавців – разом 37 видів. Синантропний фауністичний комплекс містить у своєму складі 12 видів птахів, а також 4 види ссавців. Вагомий внесок у біологічне різноманіття парку вносять також 9 видів евритопних ссавців. Созологічну цінність фауни Полтавського міського парку складають 2 види, занесені до Європейського Червоного списку, 11 видів – до Червоної книги України та 19 регіонально рідкісних видів. Констатовано головні зміни фауни хребетних тварин на території Полтавського міського парку, що полягають у скороченні видового різноманіття лучно-степового фауністичного комплексу та зростанні різноманіття лісового та біляводного комплексів. Це обумовлене трансформацією місць існування на території парку від природних переважно лучно-степових угруповань до створених людиною деревних насаджень та штучних водойм.
Authors and Affiliations
М. В. Слюсар
Keywords
Related Articles
- EP ID EP531986
- DOI -
- Views 94
- Downloads 0
РОЛЬ ДЕНДРОФЛОРИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ м. КАРЛІВКИ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Досліджено видовий склад дендрофлори зелених насаджень м. Карлівка Полтавської області, зокрема внутрішньоміської групи, яка включає об’єкти озеленення, розташовані у межах забудови житлових і промислових кварталів, – тр...
ФАУНА ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (RHOPALOCERA, LEPIDOPTERA) ОКОЛИЦЬ м. ПОЛТАВИ
Булавовусі лускокрилі (Rhopalocera, Lepidoptera) є особливо вразливими до антропогенних впливів і належать до однієї з груп тварин, що опинилась під загрозою зникнення. Основними загрозами, що призводять до зменшення вид...
ФІТОІНДИКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МАЛОЇ ПАРКОВОЇ ВОДОЙМИ
Проведено фітоіндикаційні дослідження екологічного стану малої паркової водойми на прикладі ставка-копанки парку агробіостанції Полтавського педуніверситету імені В.Г. Короленка, що зазнає прямого та непрямого впливу ант...
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВМІСТУ ЗОЛИ ЛУЧНИХ РОСЛИН ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Нами проводилося дослідження вмісту золи у представників різних господарських і систематичних груп дикорослих лучних рослин Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що вміст золи досліджених рослин кол...
ІЛЛЯ ІЛЛІЧ МЕЧНИКОВ (до170-річчя від дня народження)
У2015 році світова громадськість вшановує пам’ять великого біолога усіх часів– зоолога, мікробіолога, цитолога, ембріолога, імунолога, фізіолога, патолога, вченого із міжнародним ім’ям і нашого земляка Іллі...