ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ ЛІКУВАННЯ ФУЗИФОРМНИХ АНЕВРИЗМ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 28, Issue 2
Abstract
Мета роботи – визначити ефективність ендоваскулярного лікування фузиформних артеріальних аневризм судин головного мозку. Матеріали та методи. Проаналізовано результати ендоваскулярного лікування 25 хворих із фузиформними аневризмами судин головного мозку, котрі перебували на лікуванні в Науково-практичному Центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України в період з 2011 до 2018 р. Чоловіків було 12 (48 %), жінок – 13 (52 %). Середній вік хворих – 48 років. Локалізація аневризм: вертебробазилярний басейн – 17 (68 %) випадків, передня мозкова артерія – 2 (8 %), середня мозкова артерія – 3 (12 %), внутрішня сонна артерія – 3 (12 %). Під час реконструктивних втручань використано різні стенти: потікскерувальні (FRED (Microvention, США), Pipeline (ev3, США)), Derivo (Acandis, Німеччина)) та протекційні (Leo (Balt, Франція), Solitaire (Medtronic, США)), при деконструктивних втручаннях – спіралі, які відокремлюються. Результати. У 25 хворих з аневризмами судин головного мозку виконано 25 оперативних втручань, з них у 23 (92 %) випадках – реконструктивні, в 2 (8 %) – деконструктивні. Усі оперативні втручання проведено в «холодний» період захворювання. Технічних проблем під час втручань не було. В двох випадках при аневризмах вертебробазилярного басейну в ранній післяопераційний період зафіксовано стовбурові порушення внаслідок наростаючого мас-ефекту. Обидва хворих померли. Контрольне обстеження у терміни від 6 міс до 3 років проведено 13 (52 %) хворим. Результати виключення аневризми оцінювали за шкалою Реймонда–Роя. Перший тип спостерігали у 7 (53,8 %) пацієнтів, другий тип – в 1 (7,7 %), третій тип – у 5 (38,5 %). У 2 (15,4 %) хворих виявлено тромбоз материнської артерії (в 1 з аневризмою передньої мозкової артерії та в 1 при ФА внутрішньої сонної артерії). Висновки. Екстрасакулярні ендоваскулярні методи лікування фузиформних артеріальних аневризм судин головного мозку є ефективними та відносно безпечними, дають змогу розширити показання до ендоваскулярного лікування цих аневризм, але на відміну від лікування мішкоподібних аневризм зміни гемодинаміки та вторинний тромбоз аневризми неможна передбачити, тому такі пацієнти потребують тривалого спостереження.
Authors and Affiliations
Д. В. ЩЕГЛОВ, В. М. ЗАГОРОДНІЙ, О. Є. СВИРИДЮК, С. В. КОНОТОПЧИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP675210
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-2(28)-59-65
- Views 70
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ АНЕВРИЗМ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ПОЄДНАННІ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМИ АРТЕРІОВЕНОЗНИМИ МАЛЬФОРМАЦІЯМИ
Мета роботи — визначити особливості клінічного перебігу захворювання залежно від на- явності та локалізації аневризм, поєднаних із церебральними артеріовенозними мальформаці- ями (АВМ), та поліпшити результати лікування...
ГЕМОРРАГИЧЕСКИЙ ИНСУЛЬТ НА ФОНЕ ЗЛОКАЧЕСТВЕННОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ КАК СЛЕДСТВИЕ ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМА. СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ
Описан случай комплексного хирургического лечения пациента, страдающего идиопатиче- ским гиперальдостеронизмом и перенесшего гипертензивное субкортикальное кровоизлияние в теменную долю слева на фоне злокачественной ар...
ПЕРВЫЕ ШАГИ РЕНТГЕНОЭНДОВАСКУЛЯРНОЙ НЕЙРОХИРУРГИИ В АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКЕ КРЫМ
Каждый год в Украине регистрируют около 120 тыс. инсультов. В течение последних 5 лет в АР Крым ежегодно фиксируют около 5 тыс. случаев инсульта. С 2008 г. врачами-нейро- хирургами проведено 343 церебральных ангиографи...
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІПЕРВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ МЕНІНГІОМ: КОН’ЮНКТУРА ТА РЕАЛЬНІСТЬ
Мета роботи — описати морфологічні характеристики гіперваскуляризованих менінгіом після емболізації судинних аферентів. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження — зразки біологічного матеріалу (шматочки менінгіом), вилуче...
ПОРІВНЯННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ТА ПРЯМОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ СЕРЕДИННОГО НЕРВА У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ КАРПАЛЬНОГО КАНАЛУ
Мета роботи — оцінити результати ендоскопічного хірургічного лікування пацієнтів із синдромом зап’ясткового каналу порівняно з відкритою декомпресією серединного нерва. Матеріали та методи. Для декомпресії серединного не...