Етимологічний та логіко-смисловий аналіз термінів “цивільна оборона” та “цивільний захист”
Journal Title: Науковий часопис Академії національної безпеки - Year 2018, Vol 2, Issue
Abstract
Розвинені іноземні держави, а також країни пострадянського простору використовують різні підходи для позначення системи заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації: “цивільний захист”, “цивільна оборона”, “захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” тощо. Ці терміни та поняття мають важливе ідеологічне та методологічне значення для функціонування та розвитку відповідних галузей у національних державах. У мовах східнослов`янської групи, на відміну, наприклад, від англійської мови, значення слова “оборона” істотно відрізняється від смислового значення слова “захист”. Буквальний сенс слова “захист” – “за щитом”, тобто пасивний, інфантильний захист громадян, очікування такого захисту від суверена, у той час як “оборона” передбачає діяльну, активну суб`єктну участь населення у захисті від нападу ворогів та від інших загроз, тобто це активна форма захисту. Отже, термін “цивільна оборона” несе в собі принципово інший, вищий сенс, ніж неоліберальний смислосимвол “цивільний захист”. Застосування терміну “цивільна оборона” для позначення заходів щодо захисту населення, територій та інших об`єктів від надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути у мирний час, абсолютно виправдано, оскільки, як зазначають експерти, ініціювання природних катаклізмів і техногенних аварій останнім часом має рукотворний характер та є одним з найсучасніших й перспективних засобів збройної боротьби. Воєнні та збройні конфлікти у новітній світовій історії: в Іраку, Афганістані, Югославії, Чечні, Ємені, Лівії, Сирії, на сході України наочно продемонстрували до чого можуть призвести кон`юнктурні ідеалістичні концепції і теорії про девоєнізацію цивільної оборони та переорієнтацію цих систем на виконання завдань гуманітарного характеру в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу. Захист громадянами свого суверенного права на територію та права на життя на цій території, а також здійснення заходів щодо протидії надзвичайним ситуаціям техногенного, природного та суспільно-політичного характеру потрібно здійснювати у рамках комплексу заходів цивільної оборони, а не цивільного захисту. Утім, безумовно, сьогодні система цивільної оборони має бути системою якісно нового типу. У сучасних безпекових та геополітичних умовах термін “цивільна оборона” є більш адекватним для позначення напряму державно-владної діяльності щодо протидії надзвичайним ситуаціям різного характеру, ніж термін “цивільний захист”
Authors and Affiliations
С. О. Адреєв
Реформування системи субсидування в енергетиці, як чинник забезпечення енергетичної безпеки України
У статті здійснено аналіз сучасного стану реформування системи субсидування в енергетиці в контексті зобов’язань України як члена Енергетичного співтовариства та у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським...
Реформування системи стратегічного керівництва силами оборони відповідно до стандартів НАТО (на основі досвіду Республіки Польща) {Reforming the system of strategic leadership by the defense forces accordance with NATO standards, the experience of the Republic of Poland}
У статті розглянуто визначені чинним законодавством цілі реформування системи державного управління суб’єктами забезпечення національної безпеки України. Вивчено досвід Республіки Польща щодо реформування системи стратег...
Модель наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти України
У статті представлено варіант організації наукових досліджень в інтересах військової освіти, що базується на моделі наукового забезпечення її функціонування та розвитку, а саме: термін “наукове забезпечення функціонуванн...
Гарантування якості вищої військової освіти в контексті національної безпеки України
У статті представлено концептуальні засади гарантування якості вищої військової освіти – складної, цілеспрямованої, динамічної системи теоретичних знань про педагогічний феномен поняття “гарантування” у його органічному...
Ситуаційні центри державних органів як резервна система приведення у вищі ступені бойової готовності частин і підрозділів сил оборони
Ефективне управління у сфері оборони повинно передбачати механізми приведення у вищі ступені бойової готовності підрозділів і частин складових сил оборони. У статті обґрунтовано доцільність удосконалення системи приведен...