Феодосія – мілетське місто в східній тавриці (археологічний аспект)
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2012, Vol 2, Issue 4
Abstract
Важливу роль у Північному Причорномор’ї і навіть Еллади відігравало Феодосійське поселення Східної Таврики. Певний час воно зберігало самостійність, розвивало зв’язки з грецькими містами-державами. Проте межування з Боспорським царством виявилося небезпечним для незалежного існування і процвітання Феодосії і її сільської округи. В кінці 80-70-х рр. IV ст. до н.е.Феодосія стає частиною найбільшої у Північному Причорномор’ї держави – Боспорського царства Спартакідів. Політичний статус Феодосії у складі царства був близьким політичному статусу столичного Пантікапея, а громадські общини цих міст користувалися правами самоуправління. Місто-порт стало не лише вдалим надійним захистом для кораблів, але і найважливішим торговим центром в Північному Причорномор’ї, яке залишається таким протягом багатьох віків аж до нашого часу. Феодосія вела торгівлю з багатьма центрами Егейського басейну. Добре відомі її зв’язки з Хіосом, Фасосом, Родосом. Із феодосійської гавані в Афіни йшов не лише хліб, але й інші товари. Окрім збіжжя вивозили також сушену і в’ялену рибу, худобу, звірячі шкіри, мед, віск, сіль, лікарські рослини. Велике значення мала також торгівля невільниками. Тут відбувалася взаємодія двох світів: цивілізованого еллінського і варварського, в результаті якої склалися нові синкретичні культи і вірування. Завдяки тому, що етнічне населення міста було етнічно різноманітним, зміцнювалися зв’язки між народами, які проживали на цій території. Безумовно, Феодосія відігравала значну роль в економіці Боспорського царства. A great role in the North Black Sea Area and in even in Hellas was played by Theodosia settlement located in East Taurica. Over a certain period of time it preserved independence and improved cooperation with Greek city-states. But the common border with the Kingdom of Bosporus appeared to be dangerous for independence and welfare of Theodosia and its adjacent rural areas. In the late 80th-70th of the 4th century B.C. Theodosia became a part of the Spartacida Kingdom of Bosporus, the biggest state in the North Black Sea Area. The political status of Theodosia as a part of the Kingdom was very similar to the status of Panticapaeum which was the capital. The both cities’ civil societies had the same local government systems. The port-city, became a successful defense facility for ships in the Black Sea Area as well as the most important trade center, this being the same even nowadays. Theodosia traded with many Aegean centers. Well-known are its ties with Chios, Thasos and Rodos. From Theodosia haven ships were carrying bread as well as other commodities to Athens. Ships were also carrying dried and sun-dried fish, cattle, skins, wax, honey, salt and medicating herbs. Very much developed was slave-trading. Interaction of the two words was observed: interaction of the civilized Hellenic and the barbaric worlds, which resulted in brand new syncretic cultures and beliefs. The ethnic populations of the city being miscellaneous, the nations living on that territory were strengthening their relationships. No doubt, Theodosia was playing an important role in the economy of the Kingdom Of Bosporus.
Authors and Affiliations
Margaryta Tretyak
Keywords
Related Articles
- EP ID EP387077
- DOI -
- Views 71
- Downloads 0
ВПЛИВ РЕПАТРІАЦІЇ НА СТРУКТУРУ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 1950–60–Х РОКАХ
У статті проаналізовано репатріаційні процеси населення у Тернопільській області у 50–60-х рр. ХХ ст. Охарактеризовано вплив результатів Другої світової війни на долю осіб, що перебували у німецькому полоні, та процес їх...
Чи завершилась інституціоналізація демократії в Україні?
У статті розглядаються основні особливості функціонування демократичних політичних інститутів в Україні в контексті їхньої здатності забезпечувати основні принципи демократії та відповідним чином регламентувати поведінку...
Законотворча практика гетьманських та царських урядів щодо греків Ніжина в II половині ХVІІ–ХVІІІ ст.
На основі комплексного аналізу літератури та джерел, аналізується правнича практика гетьманського та царського урядів щодо ніжинських греків. Досліджується правове підґрунтя перебування грецьких купців на території Украї...
СИМВОЛІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ
Стаття присвячена розкриттю особливостей функціонування символічного механізму політичної пропаганди. Автор визначає символічний механізм пропаганди як систему взаємопов’язаних символів, комплексний вплив яких перетворює...
Кредитно-фінансові установи України середини ХІХ – початку ХХ ст. у працях дореволюційних дослідників
В статті розглядається стан наукової розробки проблеми вивчення джерел з історії становлення кредитно-фінансової системи України другої половини XIX - початку ХХ ст. Предметом наукових досліджень були різні аспекти істор...